Медики з Києва долають сотні кілометрів, щоб допомогти цивільному населенню в селах прифронтових регіонів, де немає доступу до якісної медицини. Вони вважають: люди, які відмовилися виїжджати, мають таке ж саме право на допомогу, як інші.
На початку повномасштабного вторгнення наймолодшими воїнами стала молодь 2003 року народження. Зараз – це народженні у 2007-му. Їхні подвиги та загибель сприймаються особливо болюче.
Держава організовує поховання полеглих оборонців за свої кошти. В кожному місті цим займається окреме похоронне бюро й працівники ТЦК. Тож родинам, які втратили близьку людину на фронті, залишається оформити необхідні документи та отримати передбачені законодавством пільги та виплати. Що для цього потрібно зробити і куди звертатись?
У Кропивницькому культура вшанування памʼяті полеглих захисників формується повільніше, ніж в інших обласних центрах. Зокрема, перший траурний кортеж тут відбувся наприкінці 2024-го. Алею для вшанування загиблих лише цього літа планують проєктувати. Та якби родичі полеглих і активісти не тиснули на місцеву владу цього б і досі не робили.
Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради».
Через постійні російські штурми та удари дронами на Покровському і Торецькому напрямках фронту евакуація поранених із позицій стала майже неможливою. Однак, ризикуючи життями, наші захисники адаптуються до ситуації задля порятунку побратимів і вивозять їх ночами. Водночас, росіяни прицільно обстрілюють евакуаційні авто, тому часто під час таких місій водії та медики також зазнають поранень. Frontliner поспілкувався про складність евакуації на найгарячіших напрямках фронту на Донеччині з представниками медичної служби Сил спеціальних операцій, бригади Національної гвардії «Азов», Державної прикордонної служби та 28-ї бригади ЗСУ.
Перша українська гармата розроблена під снаряд 155 міліметрів за стандартами НАТО – «Богдана» працює на Торецькому напрямку. Її особливість – у можливості вражати ворога на відстані до 40 кілометрів. Однак вже тривалий час далекобійних снарядів немає, тому доводиться працювати на малу відстань.
Російська армія постійно нарощує свої сили на Покровському напрямку задля активізації штурмів, які відбуваються щоденно. Завдяки весняному потеплінню стає легше наступати й ховатися за листям дерев. Ворог користується тактикою малих груп – по 2-4 людини, а також починає частіше використовувати під час штурмів автомобілі та мотоцикли.
День третій – ще 303 військових повернулись додому з ворожого полону. 25 травня в Україну повернулись ще 303 військовослужбовця в рамках великого обміну «1000 на 1000».
Репортери Frontliner Андрій Дубчак і Альбіна Карман вирушили на Донеччину, щоб розповісти, як живуть прифронтові міста та села. Вони відвідають позиції українських військових, поспілкуються з місцевими жителями та щодня ділитимуться фотографіями й нотатками з відрядження. Слідкуйте за їхнім щоденником на сайті Frontliner.