Нещодавно мобілізовані українські солдати ДШВ
Нещодавно мобілізовані українські солдати ДШВ під час базової військової підготовки на одному з полігонів у центральній частині України. Житомирська область, 18 березня 2025 року. Фото: Данило Дубчак / Frontliner

В навчальному центрі готують розвідників, артилеристів, кулеметників, снайперів, стрільців, водіїв. Всі новобранці спочатку отримують базову загальну військову підготовку (БЗВП), тривалість вишколу збільшилась з 30 до 45 днів. Тепер курсанти мають більше часу на практичні заняття з вогневої підготовки, здобувають навички користування не лише автоматом Калашникова, а й різними кулеметами та гранатометами. Також на полігоні тренуються вже досвідчені бійці з бойових бригад ДШВ, які бажають підвищити або змінити кваліфікацію.

Велику увагу під час БЗВП зараз надають протидії ворожим дронам усіх типів. Окремі тренажери, окремі лекції, багато вогневої підготовки по мішеням, які імітують політ дрона.

Командир другої навчальної роти на позивний «Арчер» говорить, що військовослужбовці працюють на вогневих рубежах в умовах, максимально наближених до бойових. Також вивчають інженерну підготовку, встановлення мінних шлагбаумів, протитанкових мін, відпрацьовують ешелонування в норі.

Досвідчений снайпер з позивним «Мітла» констатує, що через дрони стало значно важче і небезпечніше: «У сучасній війні набагато більше очей в небі. Саме основне зараз – маскування».

Про мотивацію говорить просто: «Додому звісно хочеться. Але я з Дніпра, і підари вже близько. Захищати треба».

Про складність снайперської роботи розповідає також інструктор снайперів досвідчений 57-ми річний «Вікінг»: «Зараз хлопці йдуть, і це 50 на 50, що повернешся. Якщо ворог розуміє, що працює снайпер, то будуть забивати усім що є», – говорить він, маючи на увазі, що армія РФ використає увесь наявний в досяжності арсенал зброї проти українського снайпера.

Всі інструктори з базової загальної військової підготовки мають досвід бойових дій. «Арчер» пояснює: «Не може такого бути, що людина, яка не брала участь в бойових діях під час широкомасштабного вторгнення, може навчати людей. Хід війни і її темп завжди змінюється, тому наші військовослужбовці їздять на виконання бойових задач в різні підрозділи. Також інструктори їздять на курси за кордон. Завжди вводяться нові вправи, доповнення, що дозволяє покращити знання і навички курсантів».

Інструктор розповідає, що дуже важлива психологічна підготовка особового складу. Багато уваги надають мотивації військовослужбовців, щоб у них було бажання до навчання і розуміння того, що підготовка дозволяє зберегти життя.

На полігоні десантники відпрацьовують вправи з накладання турнікета. Інструктор з тактичної медицини «Аладін» розповідає, що навчає бійців діяти максимально швидко, оскільки кожна секунда зволікання на полі бою може призвести до втрати життя. Бійці мають довести свої навички до автоматизму, щоб вміти накласти турнікет чи шину під час бойових дій.

На заняттях по підривах вибухових речовин військовослужбовці вчаться з’єднувати вогнепровідний шнур з капсулем-детонатором.

Один з військових, які проходять курс з саперної справи, 46-річний «Менеджер» потрапив до армії по повістці у 2022 році. Служив у авіації, обслуговував винищувачі МіГ-29. Восени 2024 року через брак людей в піхоті його перевели в ДШВ, де звернули увагу на його освіту та розумові здібності і відправили на офіцерські курси. «Цілі у нас зараз такі: як мінімум, не втратити країну, а як максимум, відбити території».

Серед основних проблем у армії «Менеджер» називає нечіткі терміни демобілізації. «Обовʼязок готові виконувати. Але є страх відсутності світла в кінці тунелю. І тут не звільнишся», – каже він.

Викладач з інженерної підготовки «Сейфула» каже, що вогневий спосіб підривання використовується проти ворожої техніки, для знищення різних боєприпасів, пошкодження ліній електропередач.

Курсанти виходять на підривне поле. Комусь з першого разу вдається запалити вогнепровідний шнур, а у когось не спрацьовує вибуховий пристрій. Бійці рахують кількість вибухів і повертаються на поле, щоб з другої спроби підпалити шнур. Лунають повторні вибухи.

Текст: Ольга Куршевська
Фото: Андрій Дубчак, Данило Дубчак

Читати також: Батальйон «Алькатрас» – як колишні увʼязнені готуються до передової