Вбивство Вікторії Рощини свідчить: Кремль втрачає контроль над своїми катами

На Михайлівській площі в середмісті столиці збираються десятки людей, щоб провести в останню путь журналістку Вікторію Рощину.

Сьогодні колеги Вікторії живуть з думкою: чи могли ми її врятувати? Чи могли ми звільнити її з російського полону? Якщо ми  маємо ці запитання, то маємо пам’ятати про українських журналістів, які досі перебувають в російському ув’язненні. Мій єдиний заклик під час прощання з нею: врятувати журналістів з полону.

Далі процесія вирушає до Майдану Незалежності. Ховають Вікторію Рощину на Байковому кладовищі.

Правосуддя

Українські правоохоронці кваліфікували закатування Вікторії Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством. Розслідування триває на національному рівні. Також до експертизи залучені французькі судмедексперти. 

Напередодні прощання з Вікторією українські правоохоронці заочно повідомили про підозру екскерівнику СІЗО №2 у Таганрозі Олександру Штоді. Його звинувачують в організації катування журналістки. Про тортури свідчить низка ознак: зламане ребро, численні опіки від застосування електричного струму, крововиливи. Рощину також ховали, коли до СІЗО приходили представники російської омбудсменки з прав людини.

Причина смерті Вікторії досі не встановлена. Під час розтину тіла росіяни вилучили мозок, очні яблука, частину трахеї – це також може бути спробою приховати обставини вбивства.

Вбивство Вікторії Рощиної викликало міжнародний резонанс. Це завдало московському режиму великі репутаційні втрати. Тому цей воєнний злочин свідчить: Кремль втрачає контроль над своїми виконавцями, кажуть правозахисники.

Атмосфера ненависті та безкарності російських садистів, яка була свідомо створена у РФ, викликала кумулятивну реакцію, коли конвеєр смерті вирвався з-під контролю офіційної російської влади. Це один із показників слабкості російського режиму та його поганої керованості, хоч би що вони говорили.

Правозахисники вимагають запровадження санкцій щодо російських злочинців, які вбивають та катують українців, а також розслідування таких справ у різних країнах у рамках механізму універсальної юрисдикції. Одним із перших результатів цих вимог стало рішення запустити Московський механізм ОБСЄ з підготовки спеціальної доповіді про тортури у російському полоні. Механізм ухвалили понад сорок країн регіону ОБСЄ.

Хто така Вікторія Рощина

Вікторія Рощина – журналістка, яка не боялася висвітлювати складні й небезпечні теми: кримінал, корупцію, судові процеси. З початком повномасштабної війни головною темою її матеріалів стали долі українців на тимчасово окупованих територіях. 

У березні 2022 року вона вирушила до заблокованого Маріуполя. З першого ж блокпоста не приховувала, що є журналісткою. Там її незаконно затримали російські військові. Завдяки суспільному резонансу через сім днів її вдалося звільнити з полону.

Вікторія продовжила їздити на тимчасово окуповані території як фрилансерка. Її репортажі розповідали про ситуацію в Маріуполі, Волновасі, Василівці, Енергодарі. Читачі бачили і її сміливі кадри: до зубів озброєні російські військові, які дивляться просто в об’єктив, бронетехніка з написами «Z» на тлі звичної української забудови.

Заради цих матеріалів Вікторія йшла на високі ризики. Ймовірно, вона вірила, що її статус репортерки стримує росіян від злочину. Після першого полону писала: «Те, що я журналістка, їх стримувало».

Обставини зникнення

У липні 2023 року Рощина вирушила у відрядження на південь України. Воно стало для неї останнім. Невдовзі її затримали російські військові – ймовірно, неподалік Енергодара.

З серпня 2023 року до травня 2024-го її місцезнаходження залишалося невідомим. У листі до батька російська влада підтвердила, що утримує Вікторію. Спершу вона перебувала у виправній колонії в Бердянську. Згодом її етапували до СІЗО №2 в Таганрозі – місця, відомого особливо жорстоким поводженням із полоненими українцями. 7 серпня 2025 року українські правоохоронці підтвердили, що в слідчому ізоляторі №2 росіяни організували репресивну систему проти громадян України.

Незадовго до смерті Вікторію перевели до Москви, що свідчило про можливу підготовку до обміну, припускають представники Координаційного штабу.

Вбивство та ідентифікація тіла

У відповідь на запит до Міноборони РФ батько Вікторії отримав офіційний лист: «Рощина В.В. загинула 19.09.2024». Російська сторона пообіцяла передати тіло в рамках обміну.

Це сталося лише 14 лютого 2025 року. Того дня Росія передала Україні сімсот п’ятдесят сім тіл, переважно загиблих українських військових. Одне з тіл лежало у санітарному пакеті, на якому від руки написали «СПАС 757» («невстановлений чоловік з ознаками ураження артерій серця»). Під час судмедекспертизи на тілі виявили бірку «Рощина В.В.». За результатами ДНК-теста у травні 2025 року ідентифікували, що це була Вікторія.

 

Фото: Данило Дубчак, Андрій Дубчак
Текст: Діана Делюрман

Читайте також — Право на правду: чому журналісти знімають наслідки російських обстрілів