У смартфоні – фото, в чаті – фраза, в черзі – обговорення: усе це може стати підказкою для ворога. Ненавмисне шпигунство – не міф, а реальна загроза, що виникає з необережних дій цивільних. Знімки техніки, маршрути ППО, навіть побутові розмови здатні розкривати важливі деталі. У цифровій війні мовчання – це безпека, нагадує Frontliner.
Російська армія намагається захопити Покровськ та прорвати адміністративний кордон Дніпропетровської області. Відстань до неї – менш ніж 2 кілометри. На передовій тримають оборону українські артилеристи 72-ї ОМБр «Чорні запорожці», які день і ніч відбивають атаки, попри безперервні обстріли, дрони та «Гради». На позиції одного з таких розрахунків побував Frontliner.
Після обмінів з Росією Україна отримує сотні тіл загиблих захисників. Ідентифікація триває тижнями – за допомогою ДНК-експертиз, баз даних і біологічних зразків. За рік вдалося впізнати понад 8 500 тіл, ще тисячі чекають. Frontliner розповідає як змінилася робота системи ідентифікації.
Понад 50 тисяч українців втратили кінцівки внаслідок війни. Більшість із них стикаються з фантомними болями – фізичними відчуттями в частинах тіла, яких більше немає. В Україні лікують такі болі за допомогою AR-технологій, фізіотерапії та навіть психоделічної терапії. Як це працює – в матеріалі Frontliner.
Російська агресія завдала нищівного удару не лише по людях, а й по природі України. Знищені ліси Донбасу, окупація заповідника «Асканія-Нова» та підрив Каховської ГЕС призвели до загибелі тисяч тварин і рослин. Під загрозою опинилося понад тисячу видів, серед яких багато рідкісних і з Червоної книги. Відбувається масштабний екоцид, тобто ще один воєнний злочин російської армії. Frontliner розповідає як війна поставила під питання саме існування унікальних українських екосистем.
Через постійні російські штурми та удари дронами на Покровському і Торецькому напрямках фронту евакуація поранених із позицій стала майже неможливою. Однак, ризикуючи життями, наші захисники адаптуються до ситуації задля порятунку побратимів і вивозять їх ночами. Водночас, росіяни прицільно обстрілюють евакуаційні авто, тому часто під час таких місій водії та медики також зазнають поранень. Frontliner поспілкувався про складність евакуації на найгарячіших напрямках фронту на Донеччині з представниками медичної служби Сил спеціальних операцій, бригади Національної гвардії «Азов», Державної прикордонної служби та 28-ї бригади ЗСУ.
Станом на червень 2025 року Збройні сили України знешкодили понад мільйон російських солдатів. Ця цифра свідчить про цілковите знецінення людського життя в російській воєнній доктрині. Водночас українське суспільство заплатило високу ціну: десятки тисяч загиблих, мільйони переміщених осіб, викрадені діти та зламані долі. Frontliner розповідає детальніше.
Мешканці Миколаєва вже понад три роки змушені жити без централізованого постачання питної води. Після підриву водогону з Херсонщини у 2022 році ситуація залишається критичною: містяни користуються технічною водою з кранів, а очищену набирають у спеціально облаштованих пунктах або купують. Міська інфраструктура пристосувалася до нових умов, але масштабні руйнування й надалі ускладнюють доступ до чистої води. Водночас влада обіцяє розв'язання проблеми – вже у 2025 році.
Він втратив пам'ять про народження своєї доньки, але ніколи не забуде російських злочинів проти України. Іван Любиш-Кірдей, воєнний кореспондент Reuters і лауреат премії імені Георгія Ґонґадзе отримав тяжке поранення голови під час ракетної атаки на Краматорськ у 2024 році. Майже рік по тому він відтворює своє життя з розповідей близьких і поодиноких спогадів, що лишилися після травми. Без жалю до себе та з волею до боротьби журналіст щодня працює, щоб відновити своє тіло і повернутися до роботи. Сьогодні, як і раніше, Іван прагне документувати російську агресію і доносити світу правду про неї.
Україна переходить від радянських сирен до цифрових технологій сповіщення. Система оповіщення про небезпеку включає мобільні додатки, Cell Broadcast, локальні Telegram-канали й спеціальні сигнали для різних типів загроз. Однак не всі регіони охоплені повністю, і не всі громадяни отримують сповіщення вчасно. Frontliner розповідає, які виклики залишається подолати, і куди рухається система безпеки.
Після тривалого полону в Росії Україна повертає додому своїх захисників. У першому етапі 66-го обміну звільнено поранених та молодих військових віком до 25 років. Родини зустрічають їх зі світлинами зниклих, шукаючи новини про рідних. Готуються нові етапи обміну, включаючи репатріацію тіл загиблих. Frontliner розповідає деталі.
Після російських атак українські журналісти фіксують наслідки обстрілів мирних населених пунктів. Це не лише репортажі, а й докази для майбутніх судів щодо воєнних злочинів РФ. Проте іноді роботі журналістів перешкоджають – як цивільні, так і правоохоронці. Frontliner пояснює, чому професійне знімання руйнувань законне, потрібне та важливе для перемоги й справедливості.
Впродовж тижня команда провідних хірургів зі США провела понад сто годин в операційних Львова. Разом з українськими лікарями працювали 84-річний Джеймс Суен, який лікував президента Білла Клінтона, пластичні хірурги Стів Ортен і Воррен Шуберт та інші фахівці. Що привело їх в Україну під час повномасштабної війни – розповідає Frontliner.
Все більше українців повертаються з війни: ветерани та цивільні з прифронтових і окупованих територій. Їм потрібна не лише медична, а й психологічна підтримка. Невдале слово чи необережне питання можуть поглибити травму. Frontliner розповідає, як спілкуватися з такими людьми з повагою, без шкоди для їхнього психічного стану, і яких помилок варто уникати в медіа.
В Україні кількість людей з інвалідністю зросла через війну: серед них – ветерани, поранені цивільні та евакуйовані з інвалідністю. У відповідь держава та громади впроваджують інклюзивні ініціативи. Безбар’єрне середовище є не розкішшю, а умовою життя. Frontliner розповідає, як і навіщо змінюється громадський простір України.
Протягом 2022-2025 років з російського полону повернулися понад 5,7 тисячі українців, за даними Координаційного штабу. Після звільнення на них чекає не лише радість зустрічі, а й тривалий шлях відновлення – медичного, психологічного та соціального. Держава надає їм допомогу: від шпиталю до реабілітаційного центру, від одноразових виплат до оформлення статусу. Проте чимало питань досі потребують уваги, зокрема житло, документи, робота й моральна підтримка. Frontliner радить як навчитися підтримувати звільнених – без тиску і з повагою.
Російська армія постійно нарощує свої сили на Покровському напрямку задля активізації штурмів, які відбуваються щоденно. Завдяки весняному потеплінню стає легше наступати й ховатися за листям дерев. Ворог користується тактикою малих груп – по 2-4 людини, а також починає частіше використовувати під час штурмів автомобілі та мотоцикли. Але основною небезпекою залишаються ворожі дрони – через них смуга суцільної смерті на передньому краї фронту розтягнулася до 15 кілометрів. Frontliner поспілкувався з кількома групами ССО ЗСУ на Покровському напрямку, які нещодавно повернулися з виконання бойових завдань.
День третій – ще 303 військових повернулись додому з ворожого полону. 25 травня в Україну повернулись ще 303 військовослужбовця в рамках великого обміну «1000 на 1000».
Що таке День жалоби в Україні, хто його оголошує, які діють обмеження та навіщо це потрібно суспільству. Frontliner пояснює, як працює державна та місцева практика вшанування загиблих унаслідок війни.
З’явилися п’ять нових військових облігацій, які може придбати кожен українець – Токмак, Соледар, Форос, Новий Світ та Лівадія. Тим часом українці інвестують у спеціальні «воєнні» цінні папери, щоб водночас підтримати армію та отримати дохід. Військові облігації, що їх випускає держава, фінансують потреби Сил оборони України під час війни й гарантують інвесторам повернення коштів із відсотками.