

Після вибуху: перші хвилини, що рятують життя
У перші хвилини після ракетного чи дронового удару головне — зберігати спокій, не потрапити під повторну атаку, надати допомогу постраждалим і зафіксувати обставини, якщо є така можливість. Найважливіше – не панікувати. Frontliner радить, що робити аби вижити й допомогти іншим у найгірший момент.
Спочатку – звук. Пронизливий, глухий, що пробирає до кісток. Потім – тиша, яка дзвенить у вухах. А далі – пил, уламки, крик або його відсутність. Вибух поруч руйнує не лише будівлі, а й реальність. У цю мить головне – не кидатися з місця.
Перша хвилина: не панікувати й не рухатися одразу
У багатьох випадках ворог завдає повторного удару через кілька хвилин, щоб уразити рятувальників або тих, хто прийшов постраждалим на допомогу. Тому перше правило – знайти захист. Якщо ви не поранені – пересувайтеся в укриття або за захисну стіну, з урахуванням напрямку вибуху.
Уникайте відкритих майданчиків, скла, автівок, металевих конструкцій, що можуть впасти чи обпалити. Якщо ви всередині будівлі, звертайте увагу на тріщини, небезпечні балки, хиткі меблі. У разі затемнення користуйтеся ліхтариком або телефоном. Врахуйте, що світло може привернути увагу. Якщо йдеться про наслідки вибуху «Шахеда» чи ракети далеко від лінії фронту, це може допомогти. Натомість, коли мова про наближені до зони воєнних дій території, про влучання артилерійського снаряду, тоді світло ліхтарика може привернути увагу ворога і призвести до повторного удару.
Якщо поруч є постраждалі: базові дії
- Коли перша хвиля небезпеки минула – дійте. Якщо хтось поранений, спробуйте допомогти. Не поспішайте, але не зволікайте.
- Зупиніть кровотечу тканиною, шарфом, ременем або іншим імпровізованим джгутом.
- Не витягуйте уламки з тіла – це може спричинити сильнішу кровотечу.
- Перевірте дихання та пульс у людини без свідомості. Якщо їх немає – надайте базову допомогу (дихання рот у рот, масаж серця).
- Заспокоюйте потерпілих – їхній стан залежить не лише від травм, а й від вашої реакції.
Безпечна фіксація та комунікація
Якщо є змога – зафіксуйте обставини: фото, відео, координати. Ці матеріали знадобляться для:
- документування воєнних злочинів;
- подальших компенсацій або відновлення;
- розслідування та звітів.
Але пам’ятайте: життя – важливіше за знімок. Не наближайтеся до зони ураження лише заради фото.
Паралельно спробуйте вийти на зв’язок. Повідомте рідним, що ви живі. Якщо немає мережі – переміщайтесь у безпечніше місце. Навіть одне повідомлення «я в порядку» може заспокоїти тих, хто чекає.
Якщо є ризики після вибуху: як діяти далі
Вибух не завжди закінчується ударною хвилею. Часто далі виникає загроза витоку газу, пожежі, обвалів або детонації інших боєприпасів. У такій ситуації:
- не підходьте до диму, іскор, розірваних дротів або розлитої рідини;
- не торкайтесь підозрілих предметів – це можуть бути залишки снарядів;
- обмежте доступ до небезпечної зони – попередьте інших;
- повідомте рятувальників або місцеву владу, коли буде можливість.
Якщо поруч є люди в паніці – не кричіть, не тисніть, не вимагайте негайних дій. Говоріть чітко й спокійно. Паніка – небезпечна, адже може спричинити необдумані дії. Перші хвилини після вибуху – це поле битви за життя. І навіть якщо у вас немає військового досвіду, форми чи аптечки – у вас є сила дії. Тверезість розуму й прості алгоритми можуть зберегти життя: своє, близьких, сторонніх людей. Саме ви, тут і зараз, можете стати тією людиною, що витягує з шоку, захищає, рятує.
***
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.


Читайте також — Між надією і тишею: як в Україні шукають зниклих безвісти