Росіяни провалили план захопити Костянтинівку в квітні
Росіяни планували взяти Костянтинівку під контроль до кінця квітня, але спроба провалилася: ворогу вдалося просочитися в забудову на околицях міста. Одночасно російська армія кинула значні ресурси на наступ на Слов’янськ. У мережі активно обговорювали загрозу оточення Сум через активні дії на прикордонні. Що відбувається на лінії фронту – в аналітиці Frontliner.
Росіяни скористалися покращенням погодних умовах і штурмують на мототехніці на більшості напрямків. У квітні 2026 року відбулося понад чотири тисячі бойових зіткнень із російською армією, яка за місяць втратила більше 30 тисяч бійців.
Яка ситуація із Краматорськом і Слов’янськом?
Росіяни зосередили великі сили на спробі захопити Слов’янськ, до якого окупантам залишилося близько 15 кілометрів. Ситуацію ускладнює те, що місто та його околиці щодня закидають КАБами, розповідає речник 11-го армійського корпусу Дмитро Запорожець. Активний тиск на Слов’янськ розпочався після окупації Сіверська наприкінці 2025 року. Через величезну кількість стягнутої живої сили ворог уже не може сповільнювати темп.
«Якщо вони не витіснять нас із позицій, то просто гинутимуть тут у промислових масштабах», – пояснює речник.
До середини квітня росіяни намагалися атакувати переважно вдень, але тепер лізуть і серед ночі. Така зміна тактики прямо свідчить: на напрямок підкинули додаткові ресурси.
«Слов’янський напрямок – це місце, де росіяни постійно щось випробовують. Наприклад, саме тут вперше помітили їхній розвідувальний дрон «Князь Віщий Олег». Також нещодавно ми помітили, як вони застосовують НРК для створення щось на кшталт димової завіси», – розповідає Дмитро Запорожець.
Як і на інших ділянках фронту, росіяни штурмують малими групами, часто на мотоциклах. Броньовану техніку поки тримають у тилу – в окупованому Лисичанську.
Дефіциту снарядів у противника немає, хоч українці регулярно знищують ворожу артилерією. Також загрозу становлять ворожі безпілотники. Лише за місяць на напрямку Краматорськ-Слов’янськ зафіксували 10 тисяч лише FPV-дронів. І їхня кількість зростатиме, підкреслює Дмитро Запорожець.
«Труднощів на Слов’янському напрямку не уникнути, особливо якщо противник кине в бій ще більше «свіжої» піхоти. Багато що залежатиме від його ресурсу та нашої взаємодії з сусідніми підрозділами. Наша головна задача – знищувати більше живої сили противника, ніж він заводить», — каже речник 11-го корпусу.
Росіяни провалили дедлайн захопити Костянтинівку
Одні з найзапекліших боїв точаться за Костянтинівку. Росіяни намагаються просочитися в місто малими штурмовими групами. В забудові їм легше ховатися й накопичувати сили, але значно важче вести прямі вуличні бої.
«На мою думку, у Костянтинівці на противника чекає виснаження. Вони вже пропустили поставлений ними дедлайн – окупувати місто до 25 квітня. Найоптимістичніша для них перспектива – дійти до центру Костянтинівки в жовтні», – каже Дмитро Запорожець.
Чи можуть росіяни оточити Суми?
Весь квітень в мережі ширилися дискусії щодо загрози оточення Сум. Командування це спростовує: попри напруженість на прикордонні, прорив такого масштабу наразі неможливий. Натомість ворог реалізує інший план – створює точкові вклинення в оборону державного кордону, щоб об’єднати їх у суцільну «буферну зону». Це роблять із наміром відтіснити Сили оборони далі від кордону і ближче до обласного центру.
Нині з’явилася інша, цілком реальна загроза для Сум – використання дронів на оптоволокні. Такі безпілотники невразливі до стандартних засобів РЕБ. Ще у січні 2026-го у регіоні вперше помітили FPV-дрони, які доставляв так званий «дрон-матка». А вже на початку квітня цього року використання FPV на оптоволокні зафіксували на околиці міста, у селі Хомине.
На Гуляйпільському напрямку росіяни втомилися
На Запоріжжі ситуація дещо стабілізувалася. Українським силам вдалося поволі відвойовувати позиції, хоч росіяни перекинули туди нові підрозділи.
«На Гуляйпільському напрямку противник виснажився. Наплив вже не той, що був раніше – щодня ми знищуємо до двадцяти росіян», – розповідає Віталій Дерев’янко, заступник командира полку першого окремого штурмового полку ім. Дмитра Коцюбайла.
1 ОШП боронить частину Гуляйпільського напрямку з кінця 2025 року. За цей час росіяни навіть не спробували здійснити масштабний механізований прорив – контроль неба українськими пілотами та замінована земля роблять свою справу.
Проте ворог не стоїть на місці та заводить нові підрозділи, каже Віталій Дерев’янко. Кілзона розширюється, що ускладнює добирання на позиції не лише FPV, але й важких бомберів. Чіткої лінії фронту немає: є сіра зона, де українські та російські військові розкидані упереміш.
«Їхнє завдання не відкинути нас з позицій, а просочитися якомога далі», – пояснює заступник командира 1 ОШП Віталій Дерев’янко.
