Масовані атаки: хроніка ворожих обстрілів Києва та області

Внаслідок обстрілу Києва російською армією загинули рятувальники ДСНС Павло Єзгор, Данило Скадін та Андрій Ременний, які прибули на місце падіння уламків. Імовірно відбулося повторне влучання в те саме місце, або ж сталася детонація однієї з частин снаряду. Офіційно причини наразі не озвучені. 

Відомо також про 25 поранених киян. Крім того, пошкоджена бібліотека ім. Г.Сковороди, будівля Національного музею історії України у Другій світовій війні, заклад освіти, полотно метрополітену та трамвайні рейки та ніші об’єкти.

Російська пропаганда намагається змальовувати цю атаку як помсту за операцію СБУ «Павутинна», внаслідок якої знищено понад 40 літаків стратегічної авіації РФ. Але чим тоді були спровоковані попередні масовані обстріли мирних населених пунктів України? 

Лише у травні Київ та область зазнали сім повітряних атак, що забрали сім життів та завдали поранень 78 людям, Протягом травня 2025 року різних ушкоджень дістали 28 приватних та багатоквартирних будинків, гуртожиток і фаховий коледж мистецтв та дизайну КНУТД. З інших нежитлових будівель, що постраждали – магазин, торговий центр, бізнес-центр та комбікормовий завод, а також декілька господарчих приміщень і гаражів. 

За статистикою – історії

Перший обстріл місяці стався 1 травня. Атака ворожих БпЛА спричинила пожежу в лісі, крамниці та гаражах. У зведеннях про постраждалих не йшлося, однак насправді вони були.

Так непомітною, на перший погляд, проте небезпечною є травма Богдани Матіяш, письменниці і перекладачки. Після обстрілу 1 травня в Деснянському районі вона отримала контузію: 

«Мені не поталанило вийти надвір тоді, коли шахед, який летів над нами, прогудів далі і його вже не було чути. Але коли його збивали, вибухова хвиля прийшла якраз у наш бік… У мене за спиною щось ніби гупнуло – ніби впало кілька мішків із цементом. Від цього було легке запаморочення, і одразу відчула, що мені заклало вухо. Того ж дня звернулась до лікаря, і він підтвердив, що це акубаротравма, контузія внутрішнього вуха. Мені призначили чимало досліджень – перевірки і слуху, і зору, і головного мозку», – ділиться Богдана.

Наступна неспокійна ніч була на 4 травня. Постраждали Оболонський, Шевченківський та Святошинський райони столиці, 11 людей, з яких двоє дітей, а також 9 житлових будинків.

Постраждали і вікна у квартирі Михайла Бойченка, доктора філософських наук. Він запросив репортерів Frontliner до своєї квартири, що в Святошинському районі, вмовляв не роззуватися – рештки скла, яким все було засипане після прильоту, як не прибирай, а досі могли поранити ноги. Із Михайлом живуть його маломобільна мати, дружина і двоє дітей. 

У цій квартирі за повномасштабну війну вікна вибивало вже не раз, востаннє – 4 травня. Частково вікна полагодили, частина затягнута плівкою. Мешканців врятувало те, що на момент вибуху вони були в коридорі. Ліжка у кімнаті були засипані склом, розповів чоловік про наслідки. 

«Вже позабирали, вже ж чотири тижні майже пройшло. Оце зверху розбите було, а тут оце вікно зовсім вилетіло. Я не знаю, яким чудом склопакет тримався, но воно було привідкрите, його просто вибуховою хвилею взагалі вирвало. Я його ледве підняв, важке доволі. Тут вікно було зачинене, теж от вирвало», – пригадує Михайло.

Жертви – не лише люди

В ніч на 7 травня ударні БПЛА забрали життя двох киян, вісім людей постраждало, з них четверо діти. 

Загиблими виявилася родина зооволонтерів – мати і син. З ними загинули і п’ятеро котів. Одного чотирилапого з сильними опіками забрали в реанімацію, однак він все ж не пережив травм. 

По тому український тил мав деяку перерву як наслідок гри росіян навколо переговорів з Україною у Туреччині. Кількість повітряних тривог скоротилася, у столиці було тихо аж до 16 травня, коли внаслідок обстрілу постраждав Святошинський район – котельня, вікна будинків і автомобілі. 

А за два дні, в ніч на 18 травня через атаку безпілотників постраждала ціла родина в Обухівському районі. Дідусь, бабуся і 4-річний онук зазнали поранень, а мати хлопчика загинула. Постраждали будинки і виникла пожежа на території комбікормового заводу у Фастівському районі. Голова Київської ОВА Микола Калашник назвав цю атаку однією з наймасовіших – на Київщину летіло 150 безпілотників. Однак уже за кілька днів ворог поставить новий рекорд.

24 травня був вихідний, коли кияни традиційно відзначають День міста. В першу ніч на столицю летіло понад 250 дронів та балістика. Постраждали 15 людей, торговий центр та житловий будинок на Оболоні, а також щонайменше 5 автомобілів. 

Наступної ночі 25 травня «привітання» тривали. 11 осіб постраждали, а також два житлових будинки, бізнес-центр, коледж і гуртожиток. У Київській області ж загинуло четверо, а поранено 31 людину, з них семеро дітей.

Пошкодження цивільної інфраструктури та приватних будинків в Обухівському, Бучанському, Фастівському, Вишгородському районах. Постраждали і тварини. У селі Макарівка на Київщині мама-лелека загинула, накривши своїм тілом пташенят, щоб захистити їх від загрози. Малюків після консультації з орнітологом забрали з гнізда, їх «всиновила» місцева мешканка. У цьому ж селі з-під руїн будинків вдалося деблокувати чотирьох котів. Щоб дістатися до них, рятувальники влаштували цілу «спецоперацію»: довелося піднімати уламки будівель за допомогою спеціальних інструментів. Троє врятованих хвостатих шпиталізовані з травмами різних ступенів важкості. Власники вже знайдені та заберуть улюбленців після лікування. Обстріл буквально зруйнував цілу вулицю: пошкоджені будинки, вибиті вікна, згорілі авто.

Травень розпочався обстрілом, і ним і закінчився – ближче до ранку першого літнього дня Київ знову не спав.

Війна вбиває й калічить, не обираючи за регіональною приналежністю. Ми не можемо запобігти неминучому, однак у силах кожного мінімізувати загрозу. Виходити бодай у коридор під час атак; не ігнорувати травми, навіть якщо вони видаються несерйозними, опанувати навички першої домедичної допомоги. Це точно збільшить контроль над ситуацією та шанси побачити перемогу. 

Текст: Олена Максименко

Фото: Данило Дубчак, Олена Максименко

Читайте також 1 Між затишшям і новими загрозами – наслідки російських обстрілів Харкова