Підтримати нас
Як змінився імідж України у світі після майже чотирьох років великої війни

Після 2022 року Україна стірмко зросла видимість України на світовому рівні: її асоціюють із обороною, стійкістю, технологічністю війни, волонтерством і громадянською витривалістю. Це сформувало образ держави, яка не зникла під ударом і здатна організовуватися швидше за бюрократію. Але цікавість світу зростає та йде на спад хвилями: гучні події повертають Україну в центр уваги, затяжні позиційні бойові дії – відсувають на другий план.

Солідарність у ЄС тримається

У Євросоюзі підтримка України на рівні громадської думки залишається високою: опитування Eurobarometer фіксують, що більшість тамтешнього населення за фінансову та гуманітарну підтримку українців та санкцій проти Росії. 

Водночас по країнах ЄС підтримка нерівномірна: у частині суспільств зростає скепсис щодо витрат і тривалості допомоги – це впливає на політичні кампанії та риторику урядів. 

Співчуття до України політизується

Американська громадська думка не набула однорідності: підтримка України дедалі сильніше проходить через партійну оптику. Pew Research у 2025 році показує розбіжності щодо того, чи забагато або замало США роблять для України.Оцінки змінюються разом із внутрішньою політикою країни. 

Дослідження Gallup 2025-му свідчить про зростання частки американців, які вважають, що США роблять недостатньо, але сама тема лишається предметом суперечки, а не консенсусу. 

Репутація: між співчуттям, повагою і «позначкою ризику»

У міжнародному вимірі додає симпатій стосовно України, але й знижує комфортність її сприйняття. Brand Finance у Global Soft Power Index ставить Україну на 44-те місце, зазначаючи, що попри певне зниження рівня позитивного сприйняття країни останнім часом, цей рівень все одно залишається вищим, ніж до 2022-го.

Водночас українські майданчики просувають репутаційний вимір як економічну категорію: у 2025 році на профільних подіях заявляли про підвищення позицій України в дослідженнях репутації серед великих економік. 

Інструменти замість співчуття

Після майже чотирьох років великої війни Україну у світі бачать більш чітко як країну, що тримається, просить не співчуття, а інструменти, і вимагає відповідальності агресора. Але цей імідж має дві сторони: зростання поваги й солідарності супроводжується втомою, політизацією допомоги та маркером ризику, що впливає на інвестиції, міграційні рішення й загалом увагу. Завдання України на 2026-й – не втратити суб’єктність у чужих внутрішніх дебатах і продовжувати пояснювати світові просту річ: це не «довга історія про війну», а історія про правила безпеки для Європи і загалом Заходу.

 

***

Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також — Повернутись до життя: ветеран встав із крісла після поранення хребта