

Гроші на фронт: чому українці купують військові облігації | ОГЛЯД
З’явилися п’ять нових військових облігацій, які може придбати кожен українець – Токмак, Соледар, Форос, Новий Світ та Лівадія. Тим часом українці інвестують у спеціальні «воєнні» цінні папери, щоб водночас підтримати армію та отримати дохід. Військові облігації, що їх випускає держава, фінансують потреби Сил оборони України під час війни й гарантують інвесторам повернення коштів із відсотками.
Що таке військові облігації?
Військові облігації України – це державні цінні папери, кошти від продажу яких йдуть безпосередньо на фінансування армії. Їх ще називають облігації ЗСУ або військові ОВДП. Держава позичає гроші у громадян під обіцянку повернути їх із фіксованим доходом через кілька місяців чи років. Кошти, отримані з облігацій, витрачаються на зброю, техніку, амуніцію, логістику, медицину, зарплати та соціальні виплати для військових.
Як купити військові облігації?
Купівля нових військових облігацій, так само як і випущених раніше, доступна практично для кожного громадянина – процес достатньо простий. Зробити це можна двома шляхами: через банк або онлайн-сервіси. Наприклад, придбати облігації дозволяють популярні банки (ПриватБанк, Ощадбанк, monobank, ПУМБ та інші), а також державний цифровий сервіс «Дія». Мінімальна сума інвестиції – 1000 гривень (номінал однієї облігації в національній валюті). Для валютних облігацій номінал становить $1000 або €1000 відповідно. Це означає, що купити можна навіть одну облігацію – поріг входу невисокий.
Комісії за придбання військових облігацій зазвичай немає – банки та держава не стягують плату за цю операцію, зокрема при купівлі через «Дію». На період воєнного стану також спрощені вимоги фінансового моніторингу: інвестору не потрібна довідка про походження коштів, які вкладаються в облігації.
Алгоритм придбання військових облігацій виглядає так:
1. Обрати майданчик для інвестиції. Спочатку потрібно звернутися до уповноваженого фінансового посередника, наприклад, до відділення банку чи скористатися спеціальним мобільним застосунком/онлайн-сервісом.
2. Відкрити рахунок у цінних паперах. У банку або брокера вам відкриють спеціальний рахунок для обліку облігацій (це стандартна процедура для будь-яких цінних паперів). Якщо покупка відбувається онлайн, рахунок генерується автоматично після заповнення необхідних даних. Необхідні документи – паспорт та ідентифікаційний код (ІПН) для укладення договору.
3. Оформити покупку. Далі обираєте бажаний випуск облігацій (за валютою, строком до погашення та відсотковою ставкою) і кількість облігацій. В підключеному сервісі або з допомогою менеджера здійснюється оформлення угоди купівлі. Для онлайн-застосунків достатньо заповнити електронну заявку і підтвердити операцію електронним підписом (наприклад, через «Дія.Підпис»).
4. Оплата і зарахування. Ви оплачуєте вартість обраних облігацій (у гривнях – згідно номіналу 1000 грн за штуку; для валютних – еквівалентно номіналу у валюті). Після оплати цінні папери зараховуються на ваш рахунок протягом кількох робочих днів, про що надходить підтвердження. Власник може відслідковувати свій портфель через онлайн-банкінг або отримати виписку в банку.
Чи варто купувати військові облігації?
Інвестиції у військові облігації можуть бути привабливими навіть для людей без спеціальної фінансової підготовки. Основні вигоди для приватного інвестора такі:
• Прибутковість. Дохідність військових облігацій наразі є конкурентною. Ставки за гривневими випусками становлять від близько 14% до 18% річних залежно від строку, а за деякими довгостроковими облігаціями сягають близько 19%. Це вище, ніж за банківськими депозитами у гривні. Облігації в іноземній валюті приносять менший відсоток (близько 3–5% річних), зате дають змогу зберігати кошти у твердій валюті.
• Гарантії надійності. Військові облігації гарантуються державою на 100%. Це значить, що держава зобов’язується повернути інвестору повну суму номіналу та нараховані відсотки у встановлений термін. На відміну від банківських вкладів, по ОВДП держава відповідає за зобов’язаннями у повному обсязі, без обмежень.
• Податкові пільги. На доходи від військових облігацій не нараховуються податок на доходи фізосіб та військовий збір. Тобто інвестор отримує свій прибуток «чистими», без вирахування зборів, як це буває з банківських відсотків.
• Ліквідність та зручність. Інвестор не «заморожує» гроші безповоротно – облігації мають відносно короткий строк до погашення (від 3 місяців до менше 3 років), після чого можна отримати кошти. За потреби облігації можна продати достроково на вторинному ринку через банк або брокера (хоча ціна може залежати від ситуації на ринку). Процес купівлі наразі дуже спрощений і диджиталізований. Покупка через інтернет займає лічені хвилини, а мінімальний поріг входу (одна облігація за 1000 грн) дає змогу спробувати інвестувати невелику суму.
Звісно, як і будь-яка інвестиція, військові облігації мають певні ризики. Наприклад, інфляція може знизити реальну вартість отриманого доходу, а достроковий продаж облігацій може бути не дуже вигідним через коливання цін. Утім, для громадян, які готові тримати облігацію до погашення, ризики мінімізовані.
Військові облігації як інвестиції в армію
У 2025 році це не лише фінансовий інструмент. Купуючи військові облігації, інвестор як піклується про власні фінанси, так і робить внесок у оборону держави. Від початку повномасштабного вторгнення саме військові облігації стали одним із ключових джерел фінансування Збройних Сил України. Кошти, які українці вкладають через цей інструмент, надходять у бюджет і одразу працюють на фронт: за них закуповується зброя, боєприпаси, пальне, ремонтується техніка, лікуються поранені тощо. Тобто військові облігації – відповідь на запитання «як допомогти» й водночас – можливість заробити. Громадяни фактично кредитують державу під час війни, замінюючи зовнішні запозичення внутрішньою підтримкою. Таким чином, гроші залишаються в українській економіці і працюють на перемогу.
***
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.


Читати також: Вкрадене майбутнє. Як Росія вивозить українських дітей і чому ми зобов’язані повернути кожного | ОГЛЯД