-
Між болем і мовчанням: як не зламати людину словом
Все більше українців повертаються з війни: ветерани та цивільні з прифронтових і окупованих територій. Їм потрібна не лише медична, а й психологічна підтримка. Невдале слово чи необережне питання можуть поглибити травму. Frontliner розповідає, як спілкуватися з такими людьми з повагою, без шкоди для їхнього психічного стану, і яких помилок варто уникати в медіа.
-
Жити знову: інвалідність, війна і нова архітектура українського простору
В Україні кількість людей з інвалідністю зросла через війну: серед них – ветерани, поранені цивільні та евакуйовані з інвалідністю. У відповідь держава та громади впроваджують інклюзивні ініціативи. Безбар’єрне середовище є не розкішшю, а умовою життя. Frontliner розповідає, як і навіщо змінюється громадський простір України.
-
Шлях додому: що потрібно звільненим з полону і чого від них не варто вимагати
Протягом 2022-2025 років з російського полону повернулися понад 5,7 тисячі українців, за даними Координаційного штабу. Після звільнення на них чекає не лише радість зустрічі, а й тривалий шлях відновлення – медичного, психологічного та соціального. Держава надає їм допомогу: від шпиталю до реабілітаційного центру, від одноразових виплат до оформлення статусу. Проте чимало питань досі потребують уваги, зокрема житло, документи, робота й моральна підтримка. Frontliner радить як навчитися підтримувати звільнених – без тиску і з повагою.
-
Обмін «1000 на 1000»: кого повернули з ворожого полону
День третій – ще 303 військових повернулись додому з ворожого полону. 25 травня в Україну повернулись ще 303 військовослужбовця в рамках великого обміну «1000 на 1000».
-
Коли країна вшановує пам’ять: як і навіщо в Україні оголошують Дні жалоби
Що таке День жалоби в Україні, хто його оголошує, які діють обмеження та навіщо це потрібно суспільству. Frontliner пояснює, як працює державна та місцева практика вшанування загиблих унаслідок війни.
-
Гроші на фронт: чому українці купують військові облігації
З’явилися п’ять нових військових облігацій, які може придбати кожен українець – Токмак, Соледар, Форос, Новий Світ та Лівадія. Тим часом українці інвестують у спеціальні «воєнні» цінні папери, щоб водночас підтримати армію та отримати дохід. Військові облігації, що їх випускає держава, фінансують потреби Сил оборони України під час війни й гарантують інвесторам повернення коштів із відсотками.
-
Поки триває війна – зростає кіберзагроза: що робити з платіжною безпекою
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну суттєво зросла активність кібершахраїв. У 2024 році сума збитків від незаконних дій з платіжними картками становила 1,1 млрд грн. Тому Національний банк України та Кіберполіція розпочали всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки «ШахрайГудбай». Її мета – підвищити обізнаність громадян про основні правила безпечних безготівкових розрахунків, насамперед онлайн.
-
Ветерани приймають виклик: всеукраїнські змагання для військових з інвалідністю
10-11 травня у Львові відбулися масштабні спортивні змагання для військових, які зазнали поранень на війні. Як виявили себе ветерани – у фоторепортажі Frontliner.
-
Вкрадене майбутнє. Як ворог вивозить українських дітей і чому ми зобов’язані повернути кожного
З перших днів повномасштабної війни Росія не лише знищує українські міста та села – вона краде майбутнє. У буквальному сенсі. Станом на 2025 рік офіційно відомо про понад 20 тисяч українських дітей, яких примусово вивезли на територію Росії або тимчасово окупованого Криму. Росіяни їх не евакуювали, не прихистили, а вивезли без згоди батьків, держави чи самих дітей. Ці діти – не сироти, не біженці, як це намагається представити Кремль. Це – цілком конкретні хлопчики й дівчатка з родинами, іменами, спогадами, які в одну мить опинились по той бік кордону.
-
Щоб бути готовим до відсічі: у Києві проводять військовий вишкіл для цивільних
Досвідчені інструктори, зокрема ветерани полку «Азов» та бійці 3-ї окремої штурмової бригади, одного з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ, проводять тренування для цивільних. Тут відбуваються навчання базовим військовим навичкам, необхідним у час війни серед інших для цивільних, організовані громадськими активістами у Києві.
-
Памʼять замість культу: чому Україні ближче 8 травня, а не 9-е
У Європі 8 травня – це день тиші, день скорботи й памʼяті. Це – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли не тріумф, а усвідомлення ціни миру стає головним змістом. Саме в ніч з 8-го на 9 травня 1945 року в передмісті Берліна було підписано Акт про беззастережну капітуляцію Третього рейху. Для більшості країн Заходу війна завершилась 8 травня – у той самий день, коли замовкли гармати. Вони зробили цей день офіційною датою вшанування жертв війни: військових, цивільних, знищених тоталітаризмом і нацизмом.
