На полігоні десантно-штурмових військ інструктори навчають особовий склад водінню броньованих машин. Бійці кермують бронеавтомобілями «Козак», Dingo, MaxxPro, Kirpi. Вони вивчають матчастину та безпосередньо водіння у різний час доби. Крім того, відпрацьовуються також вправи з орієнтації на місцевості (рух по точках), швидкого десантування, евакуації поранених, протидії FPV-дронам, подолання водної перешкоди.
«Зараз я не вірю, що росіяни підуть війною на Фінляндію – так само, як раніше не вірив, що підуть на Україну», – говорить Кирило Рінне. Вже три роки фінський волонтер допомагає українцям у війні, забезпечуючи військових спорядженням. Переймаючи їхній бойовий досвід, він допомагає і своїй країні, аби в разі загрози, Фінляндія була готова до оборони. У прифронтовому Харкові Рінне ініціював виробництво наземних дронів для евакуації поранених і загиблих з поля бою. Frontliner розповідає історію фінського волонтера.
199 навчальний центр – єдиний в Україні заклад, який займається підготовкою особового складу для підрозділів десантно-штурмових військ. Тут пройшли вишкіл військовослужбовці, які брали участь в боях на Донецькому, Харківському, Запорізькому, Курському напрямках.
Вулиці всіяні тілами вбитих цивільних, та захаращені згорілим залізяччям, на яке перетворилася російська техніка. Навкруги – побиті та зруйновані вщент будинки. Так виглядала Буча, коли після звільнення від окупантів 2 квітня 2022 року в місто потрапили перші журналісти. Серед них був і репортер Frontliner, якому вдалося доїхати через Романівський міст.
«Війна для Північної Америки здається настільки далекою, що ми вважаємо себе недоторканими. Але це не так», – переконана канадійка Ейпріл Хаггет, яка понад 2 роки тому залишила мирний дім, трьох дітей і улюблену справу, щоб допомагати Україні. Після двох років волонтерства жінка підписала контракт і стала до лав української армії. Заради незнайомців у чужій країні канадійка пожертвувала шлюбом, відносинами з близькими, сном і душевним спокоєм. Попри все переконує: ні про що не шкодує, адже на цій війні вона бореться за майбутнє своїх дітей. Її історія – не лише про особистий вибір, а й про зміну західного погляду на російську агресію, яка вже майже 11 років випробовує міжнародний порядок.
Українські Сили оборони досі поступаються в кількості оптоволоконних БПЛА на окремих ділянках фронту. Росіяни давно налагодили масове виробництво, тоді як українці в більшості виготовляють їх самостійно. Побачити роботу таких безпілотників складно – деякі тримають у таємниці, а в багатьох підрозділах таких БПЛА просто немає. Про роль оптоволоконних дронів на фронті Frontliner розповів командир відділення взводу управління групи розвідки на Покровському напрямку.
7 березня російські збройні сили здійснили комбінований обстріл Добропілля з застосуванням балістичних ракет «Іскандер», РСЗВ «Торнадо-С» з касетними боєприпасами та БПЛА типу Шахед («Герань»). Удар припав на житловий мікрорайон у самому центрі міста. Наразі відомо про 11 загиблих. Попередньо, поранення отримали 50 осіб.
Російська армія у п’ятницю 7-го березня 2025 року завдала трьох ударів по місту Добропілля, що на Донеччині.
Сполучені Штати Америки призупинили військову допомогу Україні. Тим часом на полі бою продовжують застосовуватися артилерійські снаряди, зенітно-ракетні комплекси, ракети класу «земля-повітря», амуніція, військова техніка, засоби радіоелектронної боротьби виробництва США. Репортери Frontliner поспілкувалися з військовими та на умовах анонімності зібрали відгуки про їхній досвід застосування зразків американської зброї.
На прохання наших підписників Андрій і Віта запитали місцевих мешканців та військових, які тримають оборону, що вони думають про заяви Дональда Трампа про необхідність поступок з боку України, а також щодо можливості припинення війни.
