Зруйноване житло: скільки Україна втратила і що доведеться відбудувати
Росія зруйнувала в Україні 14% житлового фонду, підрахували міжнародні організації та український уряд. Це понад 3 мільйони домогосподарств, які втратили житло або зазнали пошкоджень. Руйнування зосереджені в регіонах, де тривали бойові дії або була окупація. Масштаб втрат уже змінює баланс житла в країні, і ці зміни доведеться враховувати під час відновлення, зазначає Frontliner.
Після 24 лютого 2022 року житловий фонд зазнав масових руйнувань. За оцінками Світового банку, уряду України та ООН, пошкоджено або знищено близько понад 3 мільйони домогосподарств, що складає 14% житла.
Руйнування відбувалися нерівномірно. Найбільші втрати зафіксовані в регіонах, де тривали бойові дії або які перебували під окупацією: у Донецькій обсласті, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській областях і Києві. У багатьох населених пунктах пошкоджені окремі будинки, в інших – знищені цілі квартали, кілька міст окупанти знищили повністю. Частину будинків можна відремонтувати. Інші втрачено повністю. Це означає, що частину житлового фонду доведеться будувати заново.
Житловий фонд у 2026 році
Житловий фонд України формувався десятиліттями. До повномасштабного вторгнення Росії основу складали будинки, зведені у радянський період. У великих містах активно будували нове житло у 2010–2020-х роках.
Загалом житла вистачало. У країні не було системного дефіциту. Частина фонду була застарілою. Проте люди мали можливість жити у власних чи орендованих квартирах або будинках. Ринок житла працював стабільно.
До 2026 року житловий фонд скоротився через руйнування і окупацію частини територій. Частина житла фізично знищена. Частина залишилась недоступною.
Населення України також зменшилось. Мільйони людей виїхали за кордон або перемістилися в межах країни. Через це виникла нова ситуація. У деяких регіонах є вільне житло. У містах, куди переїхали більшість переселенців, житла не вистачає. Це створює нерівномірний розподіл. Дефіцит виникає локально. Найбільше його відчувають великі міста і безпечніші регіони.
За оцінками міжнародних експертів, потреби для відновлення житлового сектору сягають 90 млрд доларів у найближчі роки. Прямі втрати житлового фонду внаслідок війни перевищують 60 млрд доларів. До цієї суми додаються витрати на розчищення територій, відновлення комунікацій і будівництво нового житла. Загальні витрати на відновлення України оцінюються приблизно у 588 млрд доларів. Тобто житло займає значну частку цієї суми.
Програми компенсації втраченого житла
В Україні вже діють державні програми допомоги власникам пошкодженого і знищеного житла. Основна з них – «єВідновлення».
Ця програма передбачає два механізми. Перший – виплати на ремонт пошкодженого житла. Йдеться про квартири або будинки, що можна відновити. Гроші надають на банківську картку зі спеціальним режимом використання. Їх можна витратити на будівельні матеріали або оплату робіт.
Де один – компенсація за повністю знищене житло. У цьому випадку людина отримує житловий сертифікат. Його можна використати для купівлі нової квартири або будинку. Також сертифікат дозволяє інвестувати в будівництво.
Подати заявку можна через застосунок або портал Дія. Також це можна зробити через Центри надання адміністративних послуг або органи місцевої влади.
Після подання заявки проводиться обстеження житла. Комісія фіксує рівень пошкоджень. На основі цього ухвалюється рішення про суму компенсації або видачу сертифіката.
Програма поступово розширюється. До неї залучають кошти державного бюджету та міжнародної допомоги. Пріоритет надається людям, які втратили єдине житло, та внутрішньо переміщеним особам.
Після завершення війни Україні постане перед безпрецедентними обсягами необхідної відбудови. Але матиме шанс запровадити нову логіку розвитку міст та забезпечення якості життя містян.
***
Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.
