Небесні мисливці. Як дрони-зенітники полюють на ворожі БПЛА
Дрони, що полюють на ворожі БПЛА, стали новим витком у битві технологій. Війна за пультом і екраном у затишному бліндажі трохи нагадує комп’ютерну гру, однак ставки у ній – життя. Frontliner побував на позиції дронів-зенітників 93 ОМБр «Холодний Яр» на Донецькому напрямку і дізнався про специфіку такого полювання.
У бліндажі двоє. Веселий і говіркий «Балу» та на противагу йому мовчазний і спокійний «Воробєй». Третій член екіпажу відсипається у сусідній кімнаті після нічної варти. Разом із медійниками побачити колег також приїхав «Кіндер». Якщо «Балу» з «Вороб’єм» збивають ворожі дрони над підконтрольною територією, то «Кіндер» працює на іншій позиції і знищує їх у тилу противника.
Хлопці нервують – із «пташкою», що вилетіла на полювання, обірвався зв’язок. Картинка на екрані чорно-біла і нерухома. Сподіваються, що дрон попри це летить додому. За деякий час лунає радісне: «Єєєє!», – зображення оживає і набуває барв. Ще за хвилину в повітрі чути характерне дзижчання. «Воробєй» вибігає назовні і забирає дрон всередину.
«Балу» пояснює – основна робота ведеться по ворожих «крилах», тобто, БПЛА літакового типу: «Та по всьому ворожому, що літає в небі. Підари збивають наші «крила», вони врізаються дроном в наше «крило». А у нас принцип дії – радар виявляє, ми приблизно розуміємо по місцевості, де це.»
Вилітаємо, знаходимо візуально ціль, наздоганяємо, підриваємося безпосередньо впритик з ціллю.
«Якщо ми не виявили ціль, не змогли догнати, бо дрон фізично обмежений в швидкості, є можливість повернути дрон. Це FPV, просто ініціація вибуху відбувається тільки з пульта. Тільки пілот може прийняти рішення підривати дрон, або ні. Тому, якщо ціль не виявлена, ми безпечно повертаємо його назад», – розповідає зенітник.
Російські «Молнії» літають незалежно від погодних умов
Сьогодні уражень ще не було – польоти ускладнює вітер. Останнім часом роботи у екіпажа «Балу» поменшало ще й через дощі, чого не скажеш про «Кіндера». Ближче до «нуля» російські «Молнії» літають незалежно від погодних умов, тож і дронщики-зенітники не мають спочинку. Є окремі дрони для роботи вночі, обладнані тепловізійними камерами. Також підтримують контакт із суміжними підрозділами, якщо ті виявляють ціль, передають координати зенітникам. Радіус вибуху, а отже і дистанція, на яку необхідно наблизитись задля ураження цілі, залежить від заряду. Можна підірвати FPV і в метрі від цілі, але по можливості до неї намагаються наблизитися впритул.
За кожен збитий дрон, якщо факт збиття чітко зафіксований і доведений, зенітники оптимують преміальну доплату, що стає приємним доданком до мотивації.
Неймінг дронів – окремий жанр. На лови російських БПЛА вилітають «Судний день», «Карма», «Фенікс». Серед ворожих дронів, що найчастіше стають здобиччю українських зенітників, «Балу» називає найпоширенішими розвідувальні «Зали», а також «Суперками», «Ланцети», «Рівети».
«Останнім часом «Герберу» вони дуже часто стали використовувати як дрон-розвідник. Вона має швидкість більшу, тому трошечки важче її наздоганяти. «Орлани» ще хлопчики збивали, зараз зустрічаються все рідше і рідше вони», – перераховує «Балу»
«Шахеди» швидші за дрони-мисливці
Є серед цілей БПЛА «Куб-2» і «Міраж» з елементами штучного інтелекту. «Шахеди» в такий спосіб поки збивати не вдавалося – для цього дрони-мисливці розвивають недостатньо швидкості. Однак спроби не припиняються, розвиток технологій не стоїть на місці, тож не виключено, що невдовзі і «Шахеди» також стануть їхньою ціллю.
Тим часом траплялися і «Зали» «з парктроником» – додатковою камерою ззаду, яка «бачить», що до неї підлітає дрон.
«Зала» маневр робила автоматично, пілот так маневр не зробить. Він по-любому рано чи пізно десь переклоне трошки більше борт, і уже не зможе його вирівняти. Він, звісно, дезорієнтував наших пілотів, але потім вони звикли, зрозуміли, як робиться цей маневр, весь час один і той самий. Останнім часом я бачу, що «Зали» використовується знову без цієї камери, мабуть, стало дорожче її ставити, ніж з нею толку. На «Суперкамах» ставили спектроаналізатори, які вичисляли частоту, на якій ти летиш, і коли ти підлітав близько, давили твою частоту», – розповідає «Балу».
Якщо є вибір, уразити «Ланцет», ударний БПЛА, чи «Залу», що його корегує, то в пріоритеті, звісно, ударний дрон. Дальність польоту обмежена зарядом акумулятора та зв’язком. В один бік можна дістатися на 20, а то і 30 км, якщо ж розраховувати повернутися, то близько 12 км в один бік. Трапляються казуси і з посадкою дронів. Розрахунок польоту ускладнює декілька факторів. По-перше, ніколи не знаєш, чи летиш в один бік, чи доведеться повертатися. На стан батареї також впливає сила вітру, яку доведеться долати. «Балу» махає рукою:
«Отам у хлопчика в дворі садив дрон. Бо не долітав назад. А один раз в Дружківці упали на завод. Поїхали на другий день забирати, мужики кажуть, чуть не пообсирались! Він прям по ангару з півторакілометрової висоти, як шарахнувся!»
Як стають дронщиками-зенітниками
У війську «Балу» з 2020 року. До цього працював на шахті у Павлограді. Починав зенітником – працював по повітряних цілях з зенітної установки. Суть роботи за цей час не змінилася, змінилися засоби. Він пояснює – їхній екіпаж виконує функції протиповітряної оборони:
«Наша робота важлива, як всієї ППО. Ворожі «крила», що розвідники, що ударні, всі несуть потенційну шкоду. Ударні само собою, розвідні також, вони ж наводять і артилерію, і направляють ударні дрони. Тому знищення таких крил – це збереження нашого особового складу, не тільки тилів, а й переднього краю, нашої піхоти», – запевняє зенітник.
У цивільному житті чоловік себе уже не бачить – каже, якби війна закінчилася, поїхав би воювати деінде, або ж у крайньому разі пішов у поліцію.
«Воробєй» воює з початку повномасштабного вторгнення, до того працював у ДТЕК, тобто обслуговував критичну інфраструктуру і мав право не йти у військо. Однак пішов. Починав як командир зенітників.
«Кіндер» також починав з роботи на ПЗРК – переносному зенітно-ракетному комплексі, в 2022-му. За два роки він потрапив у свій теперішній взвод штурманом-техніком і почав літати. Згодом підучився і отримав ВОС «Оператор FPV мультироторного типу». Він згадує – першу ціль збили наприкінці минулого року – Це була «Зала».
Позиція, на якій працює «Кіндер», за Костянтинівкою. Він розповідає – іноді лише за одну зміну вдається збити три-чотири ворожих «крила», але і своїх БПЛА втрачають чимало:
«Є там в них (росіян) такий спеціальний підрозділ, називається «Рубікон». Вони відео викладають, там багато збиттів наших крил. В них тактика інша. Вони більше беруть на таран наші «крила», – пояснює «Кіндер».
Тим часом «Воробєй» зосереджено вдивляється у екран планшету. Іноді видає: «Є ціль!» Тоді «Балу» сідає за пульт. Зенітники коротко перемовляються, чутно звук мотору, що віддаляється. За деякий час «пташка» повертається. Всі знову виходять на перекур.
Потрібно збивати 1000 ворожих дронів на місяць
«Балу» пояснює – раніше могли отримувати інформацію з двох радарів, тепер лишився один. Для роботи зазвичай використовують радар українського виробника «Полтавка». Він не був «народжений для війни», його первісне призначення – визначати погоду. Показники радару можуть мати похибку, можуть затримуватись у часі до 10 секунд. Тож найскладніше в цьому процесі, це «побачити» ціль уже через камеру.
Хлопці запевняють – по забезпеченню всього вистачає. Звісно, завжди хотілося б більше дронів, радарів та боєкомплекту, однак і на нестачу засобів не нарікають. Більшість дронів забезпечують фонди на волонтери. Попри це «Балу» переконаний – зусилля зенітників поки дають недостатньо результатів:
«Щоб переломити перевагу в небі їхніх розвідувальних БПЛА, потрібно збивати щомісяця на всій лінії зіткнення до тисячі безпілотних апаратів щомісяця. Тим більше, що у них виробництво БПЛА стоїть на потоці. Так що нам ще є куди рости. До того моменту, коли ми будемо всі кидатися на одну ціль, ще далеко. На жаль», – зазначає зенітник.
Він згадує випадки, коли ворожу «Залу» вдавалося збивати на критично-малій для такого БПЛА висоті – 1000 метрів. Це свідчить про одне: його оператор розумів, що борт буде втрачено, і йшов на це свідомо, з огляду на бойову необідність. Отже, противник «запакований» дороговартісною технікою, і може дозволити ставитись до неї як до витратного матеріалу. Тож для протидії, нам потрібно більше таких підрозділів. «Кіндер» додає, що у ворожих групах відкрито пишуть про те, що запускають розвідувальні дрони в один кінець.
«Балу» переконаний – ворог знає про позицію зенітників тут, а отже, у цьому напрямку летить менше їхнього «заліза». Дронщики-зенітники прикривають небо фактом своєї присутності. А залізні «пташки» набувають ще однієї, «санітарної» і охоронної функції.
Авторка: Олена Максименко
Читайте також — «Контрбатарейний бій був перед нами і за нами» – як артилерія 72 бригади обороняє Дніпропетровщину
