Як підготуватися до евакуації: поради на випадок довгої дороги з дому | ОГЛЯД
Російська армія, прикриваючись перемир’ям, стягує сили на Харківщину. Напруженою лишається ситуація у прикордонні Сумщини. Не вщухають бойові дії на інших ділянках фронту. Тому мирне населення може постати перед необхідністю залишити небезпечні для життя території. Тож цивільним, про всяк випадок, варто пригадати як зібратися правильно і що не варто залишати на потім.
Російське вторгнення змусило мільйони українців покинути рідні домівки. Десятки тисяч – не вперше. Тому під час повномасштабної війни евакуація залишається темою, яка боляче відгукується в кожному насамперед, серед тих, хто вже опинявся у прифронтовій зоні або щодня чує вибухи за кілька кілометрів від свого будинку. Адже лінія фронту може бути динамічною. Як вже писав Frontliner, зараз найбільша загроза для мирного населення – у прикордонних районах Харківської та Сумської областей, а також у прифронтових районах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Але незалежно від географії, всім, хто мешкає у зоні ризику, варто мати чіткий план не лише на перші дні, а й на довший час, можливо – на місяці.
Евакуація цивільних: що робити, якщо доведеться їхати надовго
Що потрібно знати перед евакуацією
1. Оберіть безпечне місце заздалегідь.
Проконсультуйтеся з родичами або друзями, які можуть прихистити вас. Якщо такого варіанту немає, дізнайтесь про місця тимчасового розміщення в інших областях: через місцеву владу, «гарячі лінії» або перевірені волонтерські канали.
2. Підготуйте документи та їхні цифрові копії.
До основного пакету (паспорт, ІПН, документи на дітей і житло) варто додати:
• довідки про медичні обстеження або щеплення,
• документи про освіту чи кваліфікацію,
• банківські дані (рахунки, IBAN, коди доступу до банкінгу),
• нотаріальні доручення, якщо хтось залишиться доглядати ваше житло чи майно.
3. Ретельно перевірте майно, яке залишаєте.
• Вимкніть електрику, газ, воду.
• Заблокуйте двері, зачиніть вікна, приберіть цінні речі.
• Якщо є час, зробіть фото всіх кімнат і речей для фіксації майна.
• Передайте ключі довіреній особі або залиште їх у надійному місці.
Що взяти з собою: не лише «тривожний рюкзак»
1. Речі на тривалий період (від кількох тижнів до місяців):
• 2–3 комплекти одягу на різну погоду,
• зручне взуття (одне легке, одне тепле),
• теплі речі: светр, куртка, шарф, шапка, навіть влітку,
• особиста постіль (якщо є змога): спальний мішок, легка ковдра, простирадло, рушники.
2. Для побуту:
• багаторазовий посуд пластиковий або металевий (глибока тарілка, ложка, чашка, ніж);
• невеликий термос або пляшка для води,
• набір для приготування їжі (за змоги): маленький електрочайник або пальник,
• пральний порошок у маленькому пакеті або господарське мило.
• зарядні пристрої, павербанки, навушники.
3. Засоби гігієни:
• кілька тюбиків зубної пасти, упаковка мила, шампуню,
• запас прокладок чи підгузків,
• манікюрні ножиці, бритва, гребінець,
• багаторазові сумки або пакети для зберігання речей у нових умовах.
4. Для дітей та літніх людей:
• підручники, зошити, якщо дитина продовжуватиме навчання,
• улюблена іграшка для емоційної рівноваги,
• складений список потреб дитини або літньої людини (щоб не забути),
• окуляри, слуховий апарат, інші індивідуальні речі.
5. Для більшої автономності:
• блокнот і ручка (для нотаток, заяв, звернень),
• документи на електронному носії (флешка, хмара),
• запас ліків щонайменше на місяць, рецепти (якщо вони є) на купівлю нових,
• медична маска, антисептик, елементарна аптечка,
• карта або список адрес, куди можна звернутися по допомогу.
Поради на тривалий час
Зберігайте зв’язок. Постійно інформуйте рідних про місце свого перебування. Не вимикайте телефон без причини.
Вивчіть нове місце. Знайдіть поруч аптеку, лікарню, пункт допомоги, соціальні служби. Не соромтеся звертатися по допомогу – зараз це норма.
Не відкладайте реєстрацію ВПО (Внутрішньо переміщена особа). Це дозволить отримувати допомогу від держави й благодійників.
Будьте готові до змін. Спершу ви можете поїхати «на кілька тижнів», але війна може не дозволити швидко повернутися. Не прив’язуйтесь емоційно до термінів – адаптуйтесь поступово.
Евакуація – це не втрата, а шанс вижити. У ній немає сорому, а є відповідальність: перед собою, родиною, майбутнім. Виїжджати завчасно – це не «тікати», а вибирати життя, щоб мати змогу повернутися і відбудовувати своє.
***
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читати також: Окуповані території України, лінія фронту, загрози і спротив | ОГЛЯД
