Всі уламки після обстрілу – небезпечні: як не травмуватися

Після вибуху, насамперед, не слід піддаватися першому імпульсу, що спонукає підійти ближче, роздивитися, сфотографувати, відтягнути уламки з дороги чи з подвір’я. Саме це найчастіше і призводить до травм, бо для небезпечного предмета досить одного удару, струсу, перевертання чи нагрівання. Українські служби цивільного захисту забороняють підходити, брати в руки чи самотужки знешкоджувати підозрілі предмети та радять одразу повідомляти рятувальників і поліцію. 

Другий ризик – банальна небойова механіка травм. Уламки часто мають гострі краї, можуть бути розжареними, вкритими сажею, пальним та іншими технічними рідинами. Навіть без детонації це може призвести до порізів, опіків чи інфікування, особливо якщо людина в шоковому стані або без рукавиць і аптечки.

Як можуть виглядати небезпечні залишки

Небезпечним може бути не лише “снаряд”. До вибухонебезпечних залишків війни зараховують широкий спектр предметів. 

У реальності це може бути що завгодно: хвостовий стабілізатор, фрагмент корпусу з дротами, частина двигуна, батарея, блок керування, металеві частини невідомого призначення або й незрозумілі невеликі предмети  біля воронки. Важливе правило: тип боєприпасу не треба вгадувати на місці – безпечна поведінка однакова для всіх підозрілих знахідок. 

Касетні боєприпаси – головна пастка 

Касетні системи небезпечні тим, що розкидають багато дрібних елементів на великій площі. Частина таких суббоєприпасів не вибухає одразу й роками працює як міна, реагуючи на дотик або рух. Саме дрібні елементи, що не вибухнули, створюють довготривалу загрозу цивільним. 

Побутова помилка – сприймати невеликий предмет за нешкідливий уламок. Касетні елементи можуть бути дрібними, непомітними в траві, на узбіччі, між уламками скла. Якщо після обстрілу ви бачите багато дрібних фрагментів, кілька однакових або схожих підозрілих предметів – це додатковий сигнал не наближатися й не дозволяти цього робити дітям і тваринам.

Керовані ракети, дрони, авіабомби

Керовані боєприпаси залишають по собі техногенні уламки – плати, акумулятори, навігаційні модулі, шматки крил чи оперення. Але головний ризик може бути не в електроніці, а в бойовій частині: якщо вона не здетонувала, предмет лишається вибухонебезпечним незалежно від того, наскільки «розумною» була зброя. Ракети та інші боєприпаси, що не спрацювали, але здатні вбити при контакті. 

Окрема небезпека – змішана: уламки плюс пальне, композити, батареї. Частина деталей може горіти, диміти або мати різкий запах, а метал – залишатися гарячим. Тому підняти, щоб прибрати або перенести, щоб не заважало – це ідеї, якого не слід реалізовувати навіть тоді, коли предмет здається просто частиною корпусу.

Куди повідомляти і що важливо не робити

Базовий алгоритм українських служб простий: не підходити, не чіпати, повідомити. ДСНС та МВС радять – телефонувати 101 (рятувальники) і 102 (поліція), навіть якщо ви не впевнені, що предмет справді небезпечний. 

Після повідомлення важливо зменшити ризик для інших: попередити людей поруч і, за можливості, організувати обхід на безпечній дистанції. МВС у своїх рекомендаціях як орієнтир згадує відстань близько 500 метрів (у реальності вона залежить від місця, забудови та типу знахідки, тому краще відходити максимально далеко й чекати інструкцій). 

Також у пам’ятках ДСНС є окремий пункт: не користуватися телефонами або іншими засобами радіозв’язку поблизу підозрілого предмета – тож дзвінок краще робити вже відійшовши на безпечну відстань. 

Поради, які зменшують ризик травм

• Відійдіть від знахідки та виведіть інших із зони; не створюйте натовпу навколо «цікавого» уламка.
• Не торкайтеся, не перевертайте, не намагайтеся відтягнути вбік і не перевіряйте предмет ударом чи нагріванням.
• Не підходьте до воронок і місць, де видно багато дрібних елементів: там частіше трапляються нерозірвані частини.
• Зробіть собі орієнтир місця здалеку (по помітному об’єкту), але не ставте мітку впритул і не ходіть навколо.
• Дзвоніть 101 та 102, чітко називайте локацію й орієнтири.
• Не користуйтеся телефоном/радіозв’язком поруч зі знахідкою; спершу відійдіть. 
• Поясніть дітям правила: не підходити, не чіпати, 
• Якщо ви вже поранилися уламком, обробіть рану й зверніться по медичну допомогу, не повертаючись до місця знахідки.

Безпека – це рутина

Найкраща профілактика травм після обстрілів – не намагатися стати героєм. Невідомий металевий предмет не вартий фото зблизька й точно не вартий спроби принести його додому.

У країні, де небезпечні залишки війни можуть траплятися будь-де, працює проста логіка: не торкаємося – позначаємо для себе – повідомляємо компетентним службам. 

 

***

Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Остап Гребінка