Війна змінила ринок праці: які професії тепер потрібні

У 16 з 28 професійних категорій кількість вакансій нині перевищує показники початку 2022 року, тоді як у 12 категоріях пропозицій роботи, навпаки, менше, свідчать дані дослідження Work.ua.

Війна диктує попит: від саперів до медиків

Охорона та безпека вийшли на перше місце за зростанням попиту: Сили оборони України активно рекрутують через онлайн-платформи. Якщо до війни військових вакансій майже не було, нині понад 600 підрозділів розмістили близько 9 тисяч пропозицій. Деякі посади зросли буквально з нуля: вакансій для саперів стало 377 проти однієї у 2022 році; стрільців – 735 проти трьох. Також стрімко злетів попит на фахівців із дронів – інженерів та операторів БПЛА, оскільки армія активно застосовує новітні технології на полі бою.

Суттєве розширення пропозицій відбулося і у сфері медицини. Війна створила нові виклики для охорони здоров’я, збільшуючи ризик захворювань та важких станів. Водночас мобілізація та міграція спричинили кадровий голод у лікарнях. Як результат, роботодавці активно шукають лікарів: попит на епідеміологів зріс на 200%, на хірургів – на 144% за три роки. Крім того, зростає потреба українців у психологічній підтримці: якщо у 2022 році до психологів зверталися 7% опитаних, то на початку 2025-го – вже 17%. Понад половина роботодавців (53%) визнають обов’язок дбати про ментальне здоров’я співробітників. Це пояснює зростання вакансій для психіатрів і психологів більш ніж у півтора раза (на 156% та 149% відповідно).

Сфера юриспруденції також отримала поштовх від воєнних реалій. Бізнес і громадяни зіштовхуються з безпрецедентними правовими викликами (компенсація збитків, воєнні злочини, релокація), що зумовлює потребу у кваліфікованих юристах. Паралельно бурхливо розвивається громадський сектор: благодійні організації масштабуються для допомоги армії та переселенцям. Кількість вакансій у неприбуткових організаціях зросла вдесятеро. З’явилися сотні нових пропозицій для менеджерів проєктів, координаторів і фандрайзерів: попит на директорів благодійних фондів зріс на 500%, а на грант-райтерів – на 406%.

Війна опосередковано вплинула і на освіту. Мільйони українців за кордоном потребують вивчення іноземних мов, що спричинило бум попиту на викладачів. Вакансій для вчителів, зокрема польської мови, стало на 195% більше, ніж до війни. Натомість для перекладачів роботи, навпаки, менше (-25% для перекладачів із польської). Цей дисбаланс пояснюється економією компаній, використанням штучного інтелекту та зменшенням проєктів у сферах туризму й освіти. Роботодавці тепер шукають універсальних спеціалістів, здатних поєднувати кілька навичок.

Професії, що відходять у минуле

Цілі професійні напрямки втратили колишній попит. Ринок праці воєнного часу безжальний до сфер, які виявилися зайвими.

Найбільше падіння переживає IT-сектор. Якщо до 2022 року ІТ-фахівці були елітою ринку, то за три роки кількість вакансій скоротилася більш ніж на третину. Це співпадає з масовими звільненнями  у світових техногігантах, що посилило глобальну конкуренцію. На українських платформах це вилилося у значне просідання пропозицій.

Війна унеможливила цивільне авіа- та мореплавство в Україні, що фактично перекреслило потребу у відповідних фахівцях. Повітряний простір закритий, а атаки на порти пошкодили інфраструктуру. Як наслідок, майже зникла потреба у працівниках цивільної авіації та мореплавства. 

Не оговталася і туристична галузь, уражена спочатку COVID-19, а потім війною. Виїзний та в’їзний туризм практично зупинився. Наприклад, вакансій для менеджерів з туризму менше на 53%, для екскурсоводів – на 70%. Професії готельного бізнесу теж «просіли»: адміністраторам готелів пропозицій менше на 22%, покоївкам – на 41%. Хоча поодинокі заклади й працюють, загалом індустрія гостинності переживає глибоку кризу.

Помітний тренд – дерусифікація ринку. Більшість роботодавців перейшли на українську або англійську мову, тож потреба у знанні російської суттєво впала. Вакансії, пов’язані з російською мовою чи ПЗ, зникають. Зокрема, фахівці з бухгалтерської програми «1С» тепер майже не потрібні: аналітиків 1С шукають на 57% менше, програмістів 1С – на 58% менше. Вчителів російської мови та літератури не шукають взагалі (жодної вакансії у 2025 році). Війна прискорила мовно-культурні зміни на ринку праці.

Як залишатися затребуваним: поради фахівцям

• Перенавчайтеся та здобувайте актуальні навички. Гнучкість – запорука успіху. Якщо ваша спеціальність втратила попит, варто пройти курси підвищення кваліфікації або опанувати нову професію. Використовуйте державні та бізнес-програми навчання (від будівництва до IT).
• Розгляньте технічні і робітничі професії. Війна оголила дефіцит кадрів у будівництві, транспорті та виробництві. Кваліфіковані водії, електрозварники, слюсарі, токарі зараз на вагу золота. Варто позбутися стереотипів: хороший робітник може заробляти 60–90 тис. грн на місяць, не менше офісного співробітника.
• Будьте готові до змін та мобільності. У воєнний час може знадобитися релокація в інший регіон або зміна сфери. Внутрішня міграція є рятівним колом. Не бійтеся почати наново на новому місці чи в новій ролі.
• Слідкуйте за трендами та освоюйте технології. Розвиток ШІ, автоматизації та онлайн-сервісів прискорився. Щоб залишатися актуальним, вдосконалюйте цифрові навички та опановуйте іноземні мови. Гібридні ролі цінуються дедалі більше, тож комбінуйте компетенції.
• Дбайте про стійкість і ментальне здоров’я. Психологічна витривалість не менш важлива, ніж професійні вміння. В умовах постійного стресу варто навчитися справлятися з вигоранням і звертатися по допомогу до психологів. Роботодавці цінують працівників, які підтримують баланс.

Нові реалії ринку праці

Український ринок праці воєнного часу демонструє кризу можливостей. Одні професії вимирають, інші – переживають відродження. Зникнення цілих напрямків є болючим процесом, але водночас це шанс для тих, хто здатен швидко перенавчитися та заповнити утворені ніші. Адаптивність стає головною рисою успішного працівника. Війна змінила структуру економіки та прискорила низку трендів (цифровізація, орієнтація на західний ринок, безпека), що залишаться назавжди. Фахівцю варто бути готовим навчатися впродовж життя і швидко реагувати на зміни, щоб бути потрібним у післявоєнній відбудові.

Читайте також — Державні нагороди України: від “Золотої Зірки” до іменної зброї