Акти геноциду – вбивства українських дітей ракетами та дронами | ОГЛЯД
Навмисні вбивства українських дітей російською армією мають бути кваліфіковані міжнародним правом як акти геноциду.
У Кривому Розі внаслідок ракетного удару загинули 9 дітей та 6 дорослих, поранено більше 50 людей. Російська балістична ракета поцілила у людне місце, поряд із дитячим ігровим майданчиком.
Днем раніше росіяни запустили ударні дрони по Харкову. Так вбили ще одну українську дитину. Також загинули 4 дорослих. Серед 34 поранених – ще 3 дитини.
Наприкінці березня російська армія завдала ракетного удару по центру Сум, поціливши по освітніх закладах у житловому секторі. Відомо про 111 постраждалих, серед яких 87 дорослих та 24 дитини. Це сталося наступного дня після загибелі через російську атаку 3 людей у Києві, серед яких також дитина, і за день до смерті дівчини пораненої внаслідок обстрілу у Покровську Донецької області. В усіх цих випадках удари ракетами чи дронами росіяни завдавали саме по житлових масивах.
Цю трагічну стрічку можна розгортати в минуле аж до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але важко було би повірити, що кожного разу це було випадковістю. Натомість очевидною є системність, з якою Росія намагається вбити якомога більше цивільних українців. Це вже є воєнним злочином. Але обставиною, що особливо обтяжує обставини цього злочину є навмисні заплановані вбивства дітей.
Російські військові не можуть не розуміти, що у мирних містах разом із дорослими українцями живуть діти. Тобто цілеспрямовані обстріли житлових районів – є також навмисною спробою вбивства цих дітей. Тим паче, коли йдеться про заклади освіти та дитячі майданчики.
Окупанти вже скоїли в Україні багато злочинів, що можуть бути кваліфіковані як акти геноциду. У далеко не повному переліку дій спрямованих на те, щоб зламати спротив українців агресії – бомбардування та обстріли мирних територій, масові вбивства в Бучі та Ізюмі, катування, викрадення цивільних та розстріли військових. Поряд із тим, за даними Офісу генпрокурора України, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну внаслідок війни загинули понад 600 дітей, а ще понад 1800 зазнали поранень.
Втім, наразі, у площині міжнародного права щодо цих злочинів відбулася лише одна відносно значима подія. Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової через депортацію українських дітей з окупованих територій.
Якщо злочином визнано викрадення, то сплановані вбивствся дронами та ракетами тим паче мають бути покарані. Мотивом таких злочинів є не лише намір зламати опір українців, змусити їх відмовитися від оборони загрожують. Росіяни, вбиваючи українських дітей, також сподіваються поставити під загрозу існування українців як політичної нації, як етносу. Саме тому обстріли мирних територій України і, насамперед, вбивства українських дітей російською армією мають бути визнані не просто воєнними злочинами, а актами геноциду Росії проти України.
***
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
