Цифрова безпека під час війни: як вберегти свої гаджети та акаунти
Повномасштабна війна створила нові ризики і в цифровому середовищі. Разом із обстрілами та бойовими діями зросла кількість шахрайств, зламів акаунтів і спроб вербування через інтернет. Смартфони і комп’ютери стали точками доступу до персональних даних і фінансів. Як захистити себе і не потрапити в ці схеми – пояснює Frontliner.
Смартфон сьогодні – це і гаманець, і архів листування, і доступ до державних сервісів. Втрата контролю над ним означає втрату значної частини особистого життя. За даними кіберполіції та Служба безпеки України, основні загрози у 2025–2026 роках пов’язані не зі складними хакерськими атаками, а з обманом користувача.
Найчастіше використовують прості сценарії. Людині надсилають повідомлення з посиланням або пропонують «роботу». Далі просять виконати дію – перейти за лінком, встановити програму або передати код із SMS. Після цього акаунт або пристрій переходить під контроль зловмисників.
Найбільші загрози
Цифрові атаки стали більш адресними. Шахраї збирають інформацію про людину з відкритих джерел і підлаштовують повідомлення під її інтереси. Це підвищує довіру і зменшує критичність сприйняття.
Збільшилася кількість спроб вербування українців російськими спецслужбами. Через месенджери пропонують легкий заробіток за прості дії: передати інформацію, зробити фото об’єкта або встановити додаток. Такі дії можуть використовуватися для розвідки або диверсій. У багатьох випадках людина не одразу розуміє, що її втягнули в протиправну діяльність.
Ризики для гаджетів і акаунтів
Найбільш вразливим є сам користувач. Технічні засоби захисту працюють, якщо їх правильно використовувати. Більшість зламів відбувається через передачу доступу добровільно або через необережність.
Окрему небезпеку становлять сторонні додатки та файли. Вони можуть збирати дані, читати повідомлення або передавати доступ до пристрою. Часто такі програми маскуються під корисні сервіси або ігри.
Базові правила безпеки:
- увімкнути двофакторну автентифікацію для всіх важливих акаунтів;
- використовувати різні паролі і зберігати їх у менеджері паролів;
- не переходити за посиланнями з підозрілих повідомлень;
- не встановлювати додатки поза офіційними магазинами;
- регулярно оновлювати операційну систему і програми;
- обмежити доступ додатків до контактів, камери і геолокації;
- не передавати коди підтвердження навіть знайомим;
- перевіряти пропозиції «роботи» або «заробітку» через офіційні джерела.
Зона ризику – соцмережі і месенджери
Соцмережі залишаються основним каналом атак. Через них поширюють фішингові посилання і ведуть переписку для подальшого введення в оману. Особливо активно використовуються популярні месенджери, де люди звикли швидко реагувати на повідомлення: Telegram, Viber, WhatsApp, а також про особисті повідомлення в Facebook Messenger та Instagram.
Важливо контролювати, яку інформацію ви публікуєте. Фото, геолокація, деталі про роботу або переміщення можуть використовуватися для аналізу і подальших атак. Це стосується як цивільних, так і військових або волонтерів.
Якщо акаунт або пристрій вже зламали
Насамперед слід змінити паролі до всіх пов’язаних сервісів. Далі потрібно перевірити активні сесії і вийти з невідомих пристроїв. Якщо є доступ до банківських додатків, варто повідомити банк.
У складніших випадках варто звернутися до кіберполіції або повідомити у Службу безпеки України. Особливо, якщо був контакт із підозрілими особами або спроби втягнення у незаконну діяльність.
Загрози стають простішими за формою, але небезпечнішими за наслідками. Основний інструмент зловмисників – зловживання довірою. Базові заходи цирової безпеки та уважність дозволяють зберегти контроль над власними пристроями і даними.
***
Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.
