Шум вітру в горах замість тривожних новин, дитячий сміх замість сирен. У «Голосному кемпі» на Буковині підлітки, які пережили війну, знову вчаться бути дітьми. Тут вони вперше за довгий час можуть відчути себе у безпеці.
Штучний інтелект може поширювати шкідливі пропагандистські меседжі. Це створює додаткову інформаційну загрозу для українців, особливо у темах війни, оборони та міжнародної підтримки.
Кожного дня з фронту повертаються ті, хто захищав нас від агресора, але чи готові ми їх зустрічати? Час від часу цивільні губляться, не знаючи, як правильно спілкуватися з ветеранами, які теми обговорювати, а от яких краще уникати.
Росіяни посилюють атаки на Донеччині, зокрема нищать критичну інфраструктуру найбільших міст області. Авіабомби та FPV-дрони сипляться на вулиці Добропілля, Костянтинівки та Дружківки годинами поспіль.
Повномасштабна війна істотно змінила демографічну карту України – за два з половиною роки населення скоротилося, мінімум, на 10 мільйонів. Масова міграція, рекордна смертність, падіння народжуваності та старіння нації створюють серйозний виклик для майбутнього України.
Українська протиповітряна оборона збила тисячі ворожих ракет і дронів, відбиваючи щоденні повітряні атаки Росії. Систему ППО постійно посилюють, адаптуючи до нових загроз – від «Шахедів» до гіперзвукових «Кинджалів».
Колишній бізнесмен за тиждень вивозить з-під фронту з десяток людей, яким уже несила жити між вирв та під прицілом дронів. Хоча ще півтора року тому він був власником бази відпочинку, ресторану та магазинів.
Від початку повномасштабного вторгнення сотні тисяч українців залишилися без домівок через російські обстріли. Держава обіцяє компенсацію: хтось може отримати гроші на ремонт, хтось – сертифікат на нове житло.
Групи російських військових днями просочилися крізь оборонні рубежі українських Сил оборони на Покровському напрямку. Частина ворожих сил рушила трасою в бік Краматорська, інша спробувала пробратися в Добропілля та закріпитися на його околицях.
Ракети, дрони і авіабомби стали щоденною загрозою для українських міст від початку повномасштабного вторгнення. Росія системно обстрілює житлові квартали, лікарні, школи, ринки — там, де немає жодної військової цілі.
В індустрії дронів і робототехніки дрони-важковаговики посідають особливе місце. Вони виконують місію доставки на найбільш віддалені і важкодоступні піхотні позиції, а також уражають противника скидами. Frontliner провів ніч на чергуванні із операторами БПЛА 24 ОМБр імені короля Данила і дізнався про тонкощі таких польотів.
8 серпня 2025 року в Києві прощаються з Вікторією Рощиною – 27-річною журналісткою, яку росіяни закатували в полоні. Її вбивство сколихнуло міжнародну спільноту і стало ще одним свідченням жорстокості та беззаконня Росії.
Росія системно застосовує хімічну зброю проти українських військових, використовуючи заборонені речовини як тактичний засіб на фронті. За даними українських та міжнародних джерел, з 2023 року зафіксовано тисячі випадків атак із застосуванням сльозогінного газу та отруйних агентів, зокрема хлорпікрину.
Росія використовує війну не лише як інструмент захоплення територій, а й як засіб викорінення української ідентичності. Однією з форм цього наступу стало масове вивезення культурних цінностей з окупованих територій. У Херсоні, Маріуполі, Мелітополі, Криму та інших регіонах викрадено тисячі артефактів: від скіфського золота до унікальних ікон і рукописів. Frontliner розповідає чому це не хаотичне мародерство, а скоординована політика держави-агресора, яка прагне привласнити історію.
Швидка від'їжджає від Інституту серця о першій ночі. Летить під сто пʼятдесят кілометрів на годину, зрідка вмикаючи сирени, бо майже усі траси – порожні. Тримає курс до Коростеня. У невеликому місті на Житомирщині є посмертний донор, чиє серце може врятувати важкохворого пацієнта.
Держава організовує поховання полеглих оборонців за свої кошти. В кожному місті цим займається окреме похоронне бюро й працівники ТЦК. Тож родинам, які втратили близьку людину на фронті, залишається оформити необхідні документи та отримати передбачені законодавством пільги та виплати. Що для цього потрібно зробити і куди звертатись?
Дві війни в одному місті пережила 73-річна Лідія Бурлацька. 2014 року вона не покинула Слов'янськ під час окупації, а зараз відмовляється евакуюватися, хоча лінія фронту наближається і проходить лише за 25 кілометрів від її дому. За три роки повномасштабної війни пенсіонерка втратила зятя, навчилася засинати під звуки обстрілів і перестала дивитися новини – «бо боляче».
Художниця Валентина Гук прикрашає вулиці Харкова власноруч створеними мозаїками. Сьогодні на будівлях міста висять уже шість візерунків створених з уламків вікон, що не витримали російських обстрілів. На кожну з них Валентина витрачає кілька тижнів кропіткої роботи, починаючи від пошуку скелець на руїнах та закінчуючи їхнім складанням у незвичні «пазли».
В Україні критично не вистачає донорської крові — заклики здавати її лунають з різних регіонів, зокрема прифронтових. У літній період кількість охочих знизилась, тоді як потреба в крові залишається стабільно високою. Поранені військові, жертви обстрілів, онкохворі та породіллі щодня потребують термінового переливання. Медики закликають донорів діяти на випередження, адже без стабільного притоку крові життя сотень пацієнтів під загрозою. Frontliner розповідає чому необхідно долучитися до лав донорів та як це зробити.
Дрони, що полюють на ворожі БПЛА, стали новим витком у битві технологій. Війна за пультом і екраном у затишному бліндажі трохи нагадує комп’ютерну гру, однак ставки у ній – життя. Frontliner побував на позиції дронів-зенітників 93 ОМБр «Холодний Яр» на Донецькому напрямку і дізнався про специфіку такого полювання.