Зміст
1 Загальні положення
2 Про Frontliner та його місію
3 Суспільний інтерес і редакційні цінності
4 Сфера дії та відповідальність
5 Редакційна незалежність і врядування
6 Точність достовірність і перевірка
7 Справедливість неупередженість і право на відповідь
8 Джерела анонімність приватність і безпека
9 Воєнна журналістика та чутливий контент
10 Авторство зовнішній контент і авторське право
11 Новини думки реклама та партнерські матеріали
12 Штучний інтелект і алгоритми
13 Виправлення скарги і підзвітність
14 Взаємодія з аудиторією та модерація
15 Працівники фрилансери навчання і добробут
16 Прозорість фінансування даних і діяльності
17 Перегляд політики і контроль виконання
1 Загальні положення
1.1. Ця політика визначає місію, професійні принципи, редакційну відповідальність і правила, за якими Frontliner створює, перевіряє, публікує, поширює, виправляє та архівує журналістський контент.
1.2. Політика є публічним документом. Вона застосовується разом із редакційними настановами, політикою безпеки та іншими внутрішніми процедурами. Якщо окрема внутрішня процедура містить чутливі безпекові дані, публікується її безпечна частина або зрозумілий опис принципу без розкриття інформації, яка може зашкодити людям.
1.3. Політика підготовлена з урахуванням CWA 17493:2019 Journalism Trust Initiative, Кодексу етики українського журналіста, законодавства України та практик професійної саморегуляції. У разі суперечності між цією політикою і законом застосовується закон, а редакція переглядає відповідне положення політики.
1.4. Документ поширюється на сайт Frontliner, українську й англійську версії, сторінки та канали у соціальних мережах, відео, фото, аудіо, розсилки, спеціальні проєкти, публічні події та інші продукти, за які Frontliner несе редакційну відповідальність.
1.5. Редакційна політика визначає принципи. У спірній ситуації працівник звертається до редактора, а остаточне редакційне рішення ухвалює головний редактор або визначена ним старша редакційна особа.
2 Про Frontliner та його місію
2.1. Frontliner є незалежним українським репортерським медіа, яке документує російську війну проти України там, де твориться сучасна історія: на лінії фронту, у звільнених територіях і в тилових громадах.
2.2. Медіа документує воєнні злочини та досліджує довготривалі наслідки війни для людей, громад і держави. Frontliner висвітлює демографічні зміни, інклюзію, відкладену травму та трансформацію суспільства у контексті війни.
2.3. Frontliner публікує оригінальну журналістику українською та англійською мовами, щоб аудиторії в Україні й за кордоном могли бачити, перевіряти й розуміти правду про Україну.
2.4. Місія Frontliner полягає у точному документуванні подій, поясненні контексту, збереженні свідчень і забезпеченні суспільства інформацією, необхідною для усвідомлених рішень.
2.5. Юридичною особою, яка здійснює діяльність медіа, є Громадська організація «ФРОНТЛАЙНЕР». Інформація про реєстрацію, структуру управління, керівництво, контакти, історію, канали поширення та джерела фінансування оприлюднюється у розділі «Про нас» на сайті Frontliner та оновлюється щонайменше раз на рік.
3 Суспільний інтерес і редакційні цінності
3.1. Frontliner служить суспільному інтересу, а не інтересам посадовців, партій, донорів, рекламодавців, партнерів, героїв матеріалів чи власних працівників.
3.2. Суспільний інтерес охоплює документування війни та її наслідків, захист прав людини, викриття зловживань і введення суспільства в оману, контроль влади та використання публічних ресурсів, національну і громадську безпеку, правосуддя, запобігання злочинам, розвиток громад, охорону здоровʼя, культуру та інші питання, які істотно впливають на людей.
3.3. Редакція працює за такими цінностями: точність, достовірність, незалежність, справедливість, людська гідність, прозорість, підзвітність, безпека і повага до різноманітності.
3.4. Frontliner відрізняє професійну збалансованість від хибної рівноваги. Редакція не зобовʼязана представляти як рівноцінну альтернативу пропаганду агресії, заперечення міжнародно визнаного суверенітету і територіальної цілісності України, виправдання воєнних злочинів, дискримінацію або заклики до насильства. Такі твердження можуть бути наведені лише тоді, коли цього потребує суспільний інтерес, із чітким контекстом і перевіркою.
3.5. Frontliner не створює постановочних документальних сцен і не вигадує діалогів, фактів, деталей або свідчень. Реконструкція допускається лише як окремо позначений художній або пояснювальний прийом, що не вводить аудиторію в оману.
3.6. Оперативність не виправдовує неточність. Якщо істотний факт не підтверджено, редакція або відкладає публікацію, або прямо повідомляє аудиторії, що саме ще не вдалося перевірити.
4 Сфера дії та відповідальність
4.1. Вимоги політики обовʼязкові для штатних працівників, керівників, редакторів, журналістів, фотографів, відеографів, перекладачів, продюсерів, дизайнерів, працівників цифрової команди, фрилансерів, стажерів, авторів колонок та інших осіб, які створюють або готують контент під редакційною відповідальністю Frontliner.
4.2. Головний редактор Андрій Дубчак несе остаточну відповідальність за редакційні стандарти, затвердження цієї політики в межах редакційних повноважень, розгляд складних етичних випадків та організацію її перегляду. Офіційний канал звʼязку з редакцією: [email protected].
4.3. Автор відповідає за походження матеріалу, точність фактів, повноту вихідних даних, належне цитування, розкриття конфлікту інтересів і повідомлення редактору про ризики.
4.4. Редактор перевіряє логіку, факти, джерела, баланс, право на відповідь, заголовок, ілюстрації, маркування, юридичні та безпекові ризики. Редактор не допускає до публікації матеріал, який не відповідає політиці.
4.5. Керівний редактор координує робочий процес, розподіляє складні матеріали для додаткової перевірки та забезпечує, щоб скаргу на матеріал розглядала людина, яка не була його безпосереднім автором.
4.6. Фотографи, відеографи, перекладачі, дизайнери й технічні працівники несуть відповідальність за достовірність своєї частини роботи, збереження контексту і правильне маркування. Переклад не може змінювати сенс оригіналу.
4.7. Комерційний, партнерський і грантовий підрозділи не втручаються в редакційні рішення. Їхні працівники можуть пропонувати теми, але не можуть вимагати певного висновку, героя, заголовка, тональності або приховування фактів.
5 Редакційна незалежність і врядування
5.1. Рішення про вибір теми, збір інформації, кут подачі, зміст, час публікації, виправлення або зняття матеріалу ухвалює редакція.
5.2. Засновники, члени правління, донори, грантодавці, рекламодавці, партнери, державні органи, військові структури та інші зовнішні субʼєкти не отримують права попереднього схвалення редакційного матеріалу.
5.3. Участь донора або партнера у фінансуванні проєкту не означає його участі у редакційному контролі. Якщо фінансування повʼязане з конкретним матеріалом або серією, це розкривається аудиторії у зрозумілий спосіб.
5.4. Редакція не приймає умов, які вимагають приховати суспільно значущі факти, опублікувати заздалегідь визначений висновок або надати необґрунтовану перевагу особі чи організації.
5.5. Реальний, потенційний або такий, що може сприйматися як реальний, конфлікт інтересів повідомляється редактору до початку роботи. Редактор може змінити автора, посилити перевірку, вимагати розкриття звʼязку в матеріалі або відмовитися від публікації.
Детальні правила виявлення, декларування та врегулювання конфліктів інтересів викладені в «Політиці конфлікту інтересів».
5.6. Журналіст не використовує професійний статус для приватної вигоди, не бере гроші за редакційне висвітлення, не приймає подарунків або послуг, здатних вплинути на незалежність, і не торгує непублічною інформацією, отриманою під час роботи.
5.7. Якщо зовнішня сторона оплатила проїзд, проживання або доступ журналіста, це повідомляється редактору і, якщо обставина має значення для оцінки незалежності, розкривається аудиторії.
6 Точність достовірність і перевірка
6.1. Frontliner публікує факти, які редакція перевірила настільки повно, наскільки це можливо в конкретних умовах. Ключові твердження мають спиратися на першоджерела, документи, прямі спостереження або незалежні надійні джерела.
Процедури перевірки фактів, джерел і достовірності інформації визначені в «Політиці точності та фактчекінгу».
6.2. Чутливі, спірні, сенсаційні та повʼязані з війною твердження перевіряються щонайменше за двома незалежними джерелами, якщо інше не зумовлено винятковими обставинами. Виняток погоджує редактор, а межі перевірки пояснюються аудиторії.
6.3. Журналіст перевіряє імена, посади, назви установ, дати, числа, географію, цитати, документи, підписи до фото і відео. Редактор перевіряє ключові факти повторно.
6.4. Статистичні дані публікуються із зазначенням джерела, дати, періоду та контексту. Для соціологічних досліджень редакція вказує замовника, виконавця, метод, вибірку, територію і час опитування та похибку, якщо ці дані доступні.
6.5. Фото, відео, аудіо, дописи у соціальних мережах і матеріали очевидців проходять перевірку автора, часу, місця, первинного походження та можливих змін. Зовнішній контент не має нижчого стандарту перевірки, ніж матеріал штатного журналіста.
6.6. Контент інформаційних агентств, партнерів і сторонніх медіа має чітке посилання на джерело. Редакція веде можливість встановити автора або постачальника кожного опублікованого матеріалу.
6.7. Новина відокремлює факти від припущень і коментарів. Аналітика пояснює метод і джерельну базу. Авторська думка маркується як колонка, блог, коментар або інший зрозумілий формат.
7 Справедливість неупередженість і право на відповідь
7.1. Frontliner чесно передає суттєві факти й не вилучає контекст так, щоб змінити їхнє значення.
7.2. Особі або організації, щодо якої висувається істотна критика чи звинувачення, надається реальна можливість відповісти до публікації. Запит має містити суть тверджень і розумний строк для відповіді з урахуванням терміновості матеріалу.
7.3. Якщо відповідь не надійшла, редакція зазначає, коли і яким способом звернулася. Якщо позиція надійшла після публікації і додає суттєву інформацію, матеріал оновлюється або публікується окрема відповідь.
7.4. Право на відповідь не означає права змінювати редакційний висновок, вилучати перевірені факти або затверджувати текст до публікації.
7.5. Редакція поважає презумпцію невинуватості та не називає людину винною у злочині до обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. Процесуальний статус особи називається точно.
7.6. Frontliner не допускає дискримінаційних узагальнень, мови ворожнечі, приниження людської гідності або романтизації злочинів. Ознаки раси, етнічності, релігії, гендеру, сексуальної орієнтації, інвалідності чи стану здоровʼя згадуються лише тоді, коли це необхідно для розуміння матеріалу.
8 Джерела анонімність приватність і безпека
8.1. Редакція прагне називати джерела якомога точніше, щоб аудиторія могла оцінити їхню компетентність, можливі інтереси та близькість до подій.
8.2. Анонімність надається, коли розкриття особи створює реальну загрозу життю, здоровʼю, свободі, приватності, професійній діяльності або можливості надалі передавати суспільно важливу інформацію.
8.3. Особа анонімного джерела має бути відома журналісту та щонайменше одному редактору. Редактор оцінює мотив джерела, доступ до інформації, ризики та можливість незалежного підтвердження.
8.4. Аудиторії пояснюється причина анонімності настільки повно, наскільки це безпечно. Анонімність не використовується для бездоказових образ, політичного або комерційного просування.
8.5. Обіцянка конфіденційності є зобовʼязанням редакції. Дані джерела передаються лише працівникам, яким вони необхідні для перевірки або безпеки, і зберігаються захищено.
8.6. Втручання у приватне життя допускається лише за переважаючого суспільного інтересу та після оцінки пропорційності. Редакція не публікує домашні адреси, контакти, точні маршрути, координати чи інші ідентифікаційні дані, якщо це може створити загрозу.
8.7. Безпекове обмеження прозорості має бути конкретним і мінімально необхідним. Редакція пояснює, яку категорію даних не розкриває і чому, але не використовує безпеку як привід приховати власність, відповідальність або конфлікт інтересів.
9 Воєнна журналістика та чутливий контент
9.1. Безпека журналістів, фрилансерів, водіїв, фіксерів, перекладачів, джерел і героїв є першочерговою. Редакційне завдання не виправдовує невиправданого ризику.
9.2. Перед роботою у зоні підвищеної небезпеки редакція проводить оцінку ризиків, погоджує маршрут і звʼязок, перевіряє підготовку, спорядження, страхування та план дій у надзвичайній ситуації. Деталі внутрішніх протоколів безпеки не публікуються, якщо їх розкриття збільшує ризик.
9.3. Frontliner дотримується обмежень щодо публікації військово чутливої інформації. Редакція не публікує точні позиції, маршрути, час переміщення, невідомі раніше технічні дані або іншу інформацію, яка може допомогти ворогу чи зашкодити операції.
9.4. Якщо доступ до місця події організовано військовими, державним органом, міжнародною організацією, бізнесом або іншою стороною, редакція розкриває це аудиторії та пояснює істотні обмеження доступу.
9.5. Насильницькі, графічні або травматичні матеріали публікуються лише за наявності виразного суспільного інтересу. Редакція мінімізує шкоду, використовує попередження, обмежує повторення та не перетворює страждання на видовищний контент.
9.6. Frontliner не публікує особу загиблого до надійного підтвердження та, коли це можливо, повідомлення родини. Не показує останки, тяжкі поранення або момент смерті без окремого редакторського рішення та оцінки гідності, згоди, безпеки і суспільної потреби.
9.7. Діти, постраждалі від насильства, полонені, зниклі безвісти, люди на окупованих територіях, свідки воєнних злочинів і люди у стані гострої травми потребують посиленого захисту. Редакція оцінює не лише законність, а й передбачувану шкоду від публікації.
9.8. Матеріали про самогубство і самоушкодження не містять надмірних подробиць способу, не романтизують подію і, коли доречно, містять контакти перевіреної допомоги.
10 Авторство зовнішній контент і авторське право
10.1. Матеріали Frontliner мають підпис автора або збережений у редакційній системі запис про авторство. Псевдонім або відсутність підпису допускаються з безпекових причин за погодженням редактора.
10.2. Редакція не привласнює чужі тексти, фото, відео, аудіо, графіку або дослідження. Використання відбувається з дозволу, за ліцензією або в межах передбаченого законом винятку з обовʼязковим зазначенням авторства і джерела.
10.3. Пресреліз, матеріал державного органу, громадської організації, бізнесу або іншого нежурналістського субʼєкта не видається за самостійний редакційний матеріал. Його походження маркується, а фактичні твердження перевіряються.
10.4. Користувацький контент і матеріали очевидців публікуються після перевірки автентичності, прав на використання, безпеки та згоди постачальника, якщо отримати її можливо.
10.5. Документальні фото і відео не змінюються так, щоб додавати, вилучати або переміщувати суттєві елементи. Допустимі технічні корекції не повинні спотворювати зміст. Монтаж, реконструкція, архівний матеріал або ілюстрація позначаються.
11 Новини думки реклама та партнерські матеріали
11.1. Редакційний, авторський, рекламний, партнерський і зовнішній контент мають бути візуально та словесно відокремлені один від одного.
11.2. Оплачений матеріал маркується словом «Реклама», «Партнерський матеріал», «Спецпроєкт» або іншим однозначним позначенням, зрозумілим без додаткового пояснення. Формулювання не повинно маскувати факт оплати або впливу партнера.
11.3. Нативний формат не звільняє від маркування. Рекламодавець не отримує переваги у незалежному редакційному висвітленні та не може вимагати вилучення критики.
11.4. Редакція не розміщує приховану рекламу, матеріали на користь агресора, дезінформацію, дискримінаційний або незаконний контент. Frontliner може відмовити у співпраці, яка суперечить його місії, безпеці або професійним стандартам.
11.5. Матеріал про бізнес є редакційним, якщо тема має суспільну цінність, редакція самостійно визначає зміст і не отримує оплати. Адреси продажу, ціни, заклики купувати та інші промоційні деталі без журналістської необхідності не включаються.
11.6. Авторські колонки і блоги містять імʼя автора та позначення, що висловлена думка може не збігатися з позицією редакції. Вони так само не можуть містити наклепу, мови ворожнечі, втручання у приватність, переслідування або прихованої реклами.
12 Штучний інтелект і алгоритми
12.1. Frontliner використовує штучний інтелект як допоміжний інструмент, а не як автора, редактора, журналіста або джерело фактів. Відповідальність за кожний опублікований елемент залишається за людиною.
Детальні принципи та обмеження визначені в «Політиці використання штучного інтелекту та алгоритмів».
12.2. ШІ може допомагати з розшифруванням, перекладом, пошуком у масивах документів, структуруванням, скороченням, субтитрами, технічною обробкою та ідеями. Результат перевіряє людина за первинними джерелами.
12.3. Заборонено вигадувати за допомогою ШІ цитати, факти, сцени, діалоги, свідчення або деталі; видавати згенерований текст за особисте спостереження; використовувати ШІ як єдине джерело; створювати реалістичні синтетичні зображення бойових дій, руйнувань, загиблих, катувань чи воєнних злочинів.
12.4. У публічні ШІ сервіси не вводяться конфіденційні джерела, контакти, координати, персональні дані, неопубліковані чутливі матеріали, внутрішні безпекові документи або інформація, захищена договором.
12.5. Контент, істотно створений або змінений генеративним ШІ, чітко маркується. Незначна технічна допомога, яка не змінює змісту, може не маркуватися, але підлягає редакційній перевірці.
12.6. Автоматичні системи поширення або добору контенту не скасовують редакційної відповідальності. Редакція повідомляє про істотне використання алгоритмів для створення, курації чи персоналізації новинного контенту.
13 Виправлення скарги і підзвітність
13.1. Frontliner відкрито визнає і виправляє помилки. Істотне виправлення робиться на тій самій URL адресі або в еквівалентно помітному місці з позначкою «Виправлено», «Уточнено», «Доповнено» чи «Оновлено», датою і стислим поясненням зміни.
13.2. Технічні та мовні виправлення, які не змінюють змісту, можуть вноситися без примітки. Зміна факту, цитати, висновку, заголовка, фото або контексту, здатна вплинути на розуміння матеріалу, позначається.
13.3. Про можливу помилку, порушення цієї політики, скаргу або вимогу про спростування можна повідомити через [email protected], публічні контакти редакції, автора чи редактора матеріалу. Звернення реєструється.
Порядок подання, розгляду та оскарження скарг визначений у «Політиці виправлень, оскаржень та розгляду скарг».
13.4. Редакція підтверджує отримання змістовної скарги не пізніше двох робочих днів і надає рішення або інформацію про перебіг розгляду, як правило, не пізніше десяти робочих днів. Якщо потрібна складна перевірка, заявнику повідомляють причину й новий строк.
13.5. Скаргу оцінює старший редактор, який не був безпосереднім автором спірного матеріалу. Якщо скарга стосується дій головного редактора або конфлікт не можна усунути всередині редакції, залучається інший старший редактор, член редакційної ради за її наявності або незалежний зовнішній фахівець.
13.6. Рішення може передбачати виправлення, уточнення, доповнення, спростування, право на відповідь, вибачення, зміну маркування, обмеження поширення, видалення або обґрунтовану відмову.
13.7. Матеріал не видаляється лише тому, що він утратив актуальність, є критичним або комусь не подобається. Видалення можливе, якщо публікація істотно недостовірна, незаконна, створює непропорційну загрозу життю чи безпеці або її неможливо виправити менш обмежувальним способом. На сторінці, коли це безпечно і законно, залишається повідомлення про факт і причину видалення.
13.8. Frontliner застосовує Кодекс етики українського журналіста. Після внутрішнього звернення особа може скористатися механізмом зовнішньої професійної підзвітності, зокрема звернутися до Комісії з журналістської етики. Контакт зовнішнього механізму публікується поруч із порядком подання скарг.
13.9. Окремої посади омбудсмена Frontliner може не мати. Функцію незалежного розгляду виконує старший редактор або інша визначена особа, не повʼязана зі створенням спірного матеріалу. Її повноваження охоплюють рекомендацію виправлення, відшкодування нематеріальної шкоди у формі відповіді чи вибачення, запобіжні зміни в процесі та можливість перегляду рішення.
14 Взаємодія з аудиторією та модерація
14.1. Frontliner підтримує відкриті канали для запитань, уточнень, тем, скарг і пропозицій. Контакти редакції, відповідального редактора та комерційного підрозділу публікуються окремо і не змішуються.
14.2. У резонансних, розслідувальних і суспільно важливих матеріалах редакція, якщо це безпечно, надає спосіб звʼязку з автором або редакцією для доповнень і продовження теми.
14.3. Коментарі на власних платформах і сторінках Frontliner модеруються переважно після публікації. Попередня модерація може застосовуватися, якщо цього потребує безпека, закон або особливий ризик для вразливих людей.
14.4. Редакція може приховати або видалити коментар, що містить погрози, мову ворожнечі, переслідування, наклеп, розкриття приватних чи безпекових даних, спам, координовану маніпуляцію або заклик до насильства. Критика редакції сама по собі не є підставою для видалення.
14.5. Модерацію здійснює визначений працівник цифрової або редакційної команди. Спірне рішення можна оскаржити через [email protected].
15 Працівники фрилансери навчання і добробут
15.1. Frontliner наймає працівників і залучає фрилансерів за професійними критеріями, підтримує рівність можливостей і не допускає дискримінації, булінгу та переслідування.
15.2. Договір або письмове завдання не може вимагати від журналіста порушення закону, професійної етики чи цієї політики. Фрилансери отримують правила, необхідні для виконання завдання, і мають доступ до редакторської консультації.
15.3. Нові працівники ознайомлюються з політикою до початку самостійної роботи. Редакція проводить регулярне навчання з редакційних стандартів, права, безпеки, цифрових ризиків, травмачутливої журналістики та ШІ, а також оновлює навчання після істотних змін.
15.4. Працівник може зупинити або залишити небезпечне завдання без покарання, якщо обставини стали істотно небезпечнішими, ніж передбачалося, або необхідних засобів захисту немає.
15.5. Редакція підтримує людей, які працюють із травматичними матеріалами або зазнали фізичної чи психологічної шкоди. Підтримка може включати перерву, зміну завдання, консультацію, медичну чи психологічну допомогу та захист конфіденційності.
15.6. Працівники мають право звертатися по правову, етичну, безпекову або психологічну пораду без ризику переслідування за саме звернення.
16 Прозорість фінансування даних і діяльності
16.1. Frontliner оприлюднює юридичну назву, реєстраційні дані, структуру управління, керівництво, редакційні контакти, канали поширення, місію, історію та інформацію про відсутність приватних акціонерів або кінцевих бенефіціарних власників відповідно до правового статусу організації.
16.2. Редакція щороку публікує звіт про діяльність і категорії доходів, зокрема гранти, пожертви, партнерства, комерційні надходження чи інші суттєві джерела, у межах законодавства та безпекових обмежень.
16.3. Якщо назву донора не можна розкрити через обґрунтоване договірне або безпекове обмеження, редакція пояснює категорію і причину нерозкриття настільки повно, наскільки можливо.
16.4. Обробка персональних даних аудиторії здійснюється відповідно до публічної політики конфіденційності, де описано категорії даних, мету, методи, строки зберігання, третіх осіб і права користувачів.
Політика конфіденційності та обробки персональних даних.
17 Перегляд політики і контроль виконання
17.1. Політика переглядається не рідше одного разу на рік, а також після істотної зміни законодавства, структури редакції, технологій, безпекового середовища або випадку, який виявив прогалину у правилах.
17.2. Перегляд організовує головний редактор із залученням редакторів, журналістів, безпекового і юридичного радника та інших працівників, яких стосується зміна.
17.3. Істотні зміни фіксуються у журналі версій, доводяться до відома команди та публікуються. Працівники підтверджують ознайомлення з новою редакцією.
17.4. Редакція періодично перевіряє практичне виконання політики: аналізує скарги та виправлення, вибірково переглядає матеріали, перевіряє маркування, записи про навчання, конфлікти інтересів і безпекові процедури.
17.5. Документ набирає чинності після затвердження уповноваженим органом або посадовою особою ГО «ФРОНТЛАЙНЕР». Підписаний примірник зберігається в організації, а публічна версія розміщується на сайті.
Редакційні настанови Frontliner
Ці настанови є невідʼємною частиною Редакційної політики Frontliner. Вони пояснюють, як команда застосовує її принципи під час щоденної роботи. У разі сумніву працівник зупиняє публікацію і звертається до редактора.
1 Ролі та редакційна відповідальність
1.1. Автор формує тему, збирає первинні матеріали, перевіряє факти, зберігає джерела і передає редактору повний пакет доказів: записи, документи, посилання, контакти та пояснення ризиків.
1.2. Редактор перевіряє матеріал і може вимагати додаткове джерело, відповідь критикованої сторони, правову або безпекову консультацію, зміну заголовка, ілюстрації чи формулювання.
1.3. Керівний редактор погоджує розслідування, матеріали з істотним ризиком, використання анонімних джерел, серйозні звинувачення, графічний контент, приховане спостереження, нестандартний ШІ контент і видалення публікації.
1.4. Головний редактор має остаточне слово у спірних редакційних рішеннях. Він не може вимагати від працівника приховати конфлікт інтересів або порушити закон чи професійну етику.
1.5. Комерційний і партнерський працівник передає матеріал редакції з повною інформацією про замовника і фінансування, але не виконує редакторську функцію.
1.6. Технічний працівник перевіряє правильність авторства, посилань, маркування, дати, категорії, попередження і мультимедійного відображення перед публікацією.
2 Робочий цикл матеріалу
2.1. Редакційний цикл має послідовність: тема і суспільний інтерес; оцінка ризиків; збір матеріалу; перевірка; право на відповідь; редакторський перегляд; юридичне або безпекове погодження за потреби; публікація; моніторинг реакції; виправлення й архівування доказів.
2.2. До початку роботи автор формулює, чому тема важлива, які ключові питання треба перевірити, кого вона зачіпає і які ризики існують.
2.3. Матеріал не публікується без редакторського перегляду. Виняток для термінового короткого повідомлення має бути передбачений робочим розподілом ролей, але навіть тоді публікацію перевіряє уповноважений редакційний працівник.
2.4. Матеріал підвищеного ризику отримує додаткову перевірку. До таких належать звинувачення у злочині або корупції, дані про військові операції, особи на окупованих територіях, діти, сексуальне насильство, смерть, самогубство, медичні поради, приховане знімання, витоки даних і персональні документи.
2.5. Після публікації автор або черговий редактор стежить за істотними уточненнями, відповідями героїв та повідомленнями про помилки.
3 Перевірка фактів і джерел
3.1. Автор встановлює первинне джерело кожного ключового факту. Передрук або посилання іншого медіа не замінює першоджерело, якщо воно доступне.
3.2. Для кожного джерела перевіряються особа, компетентність, доступ до інформації, можливий мотив, незалежність від інших джерел і попередня надійність.
3.3. Два повідомлення, що походять від одного пресрелізу, допису або очевидця, не є двома незалежними підтвердженнями.
3.4. Документ перевіряється за реквізитами, походженням, датою, підписом, контекстом і можливими змінами. Скан або фото без перевіреного походження не вважається достатнім доказом.
3.5. Якщо редакція не може незалежно підтвердити твердження, це прямо зазначається. Формулювання не повинно перетворювати заяву сторони на встановлений факт.
3.6. Заголовок, підзаголовок, підпис до фото, допис у соціальній мережі та push повідомлення мають той самий стандарт точності, що й основний текст.
3.7. Редактор зберігає можливість відтворити перевірку: посилання, копії документів, скриншоти, нотатки або інші матеріали, якщо це не створює зайвого ризику.
4 Статистика дослідження та опитування
4.1. Кожне число має джерело. Автор перевіряє одиниці виміру, період, територію, базу порівняння і те, чи не змінилася методика.
4.2. Відсоток не подається без абсолютної бази, якщо це може ввести в оману. Середнє значення не використовується без перевірки, чи не приховує воно істотний розкид.
4.3. Для опитувань називаються замовник, виконавець, дати, метод, вибірка, географія, формулювання ключового питання і похибка, якщо ці дані оприлюднені.
4.4. Рейтинг, індекс або оцінка пояснюються через методологію. Рекламне дослідження не подається як незалежне без розкриття замовника.
4.5. Якщо дані неповні, попередні або суперечливі, це зазначається поруч із висновком, а не приховується у кінці матеріалу.
5 Соціальні мережі як джерело
5.1. Соціальна мережа є каналом отримання інформації, а не автоматичним підтвердженням. Стандарт перевірки не знижується через швидкість або популярність допису.
5.2. Перед використанням допису автор перевіряє власника акаунта, дату створення, історію публікацій, ознаки зламу або підробки, первинний файл і звʼязок автора з подією.
5.3. Позначка верифікації є лише одним із сигналів. За можливості журналіст звʼязується з автором, уточнює обставини та отримує дозвіл на використання приватного або чутливого матеріалу.
5.4. Публікація з обмеженим доступом не використовується без згоди автора, крім виняткового переважаючого суспільного інтересу та рішення керівного редактора.
5.5. Сенсаційний допис, повідомлення анонімного телеграм каналу або дані про бойові дії не публікуються без незалежної перевірки. Для інформації про військові обʼєкти й операції потрібна посилена перевірка та оцінка шкоди.
5.6. Матеріал містить посилання на першоджерело або скриншот, якщо сторінка може бути змінена чи видалена і збереження скриншота є законним та безпечним.
6 Фото відео аудіо та користувацький контент
6.1. Автор зовнішнього файлу, час, місце і контекст перевіряються до публікації. За можливості редакція отримує оригінальний файл і перевіряє метадані, геолокацію, погоду, тіні, орієнтири, звук та попередні появи матеріалу.
6.2. Редакція зʼясовує, чи має постачальник право передати файл, чи дав згоду на публікацію і чи розуміє можливі наслідки.
6.3. У підписі зазначається автор або джерело. Якщо файл надійшов від очевидця, читача, військової частини, державного органу чи партнера, це має бути зрозуміло.
6.4. Архівний матеріал маркується датою або словом «архів». Ілюстративне зображення не подається як документальне свідчення конкретної події.
6.5. Кадрування, корекція кольору, експозиції, шуму і звуку допустимі, якщо не змінюють фактичний зміст. Видалення або додавання обʼєктів у документальному матеріалі заборонено.
6.6. Якщо контент неможливо перевірити до необхідного рівня, редакція не публікує його або прямо маркує обмеження перевірки, якщо суспільний інтерес переважає ризик.
7 Анонімні джерела і конфіденційність
7.1. До обіцянки анонімності журналіст пояснює джерелу, що саме може бути опубліковано, хто в редакції знатиме його особу і за яких виняткових умов редакція може бути зобовʼязана діяти за законом.
7.2. Використання анонімного джерела погоджує редактор. Для тяжких звинувачень потрібне незалежне підтвердження документом або іншим надійним джерелом.
7.3. Опис джерела має бути достатнім для оцінки компетентності, але не повинен дозволяти його небезпечну ідентифікацію.
7.4. Імʼя, голос, обличчя, місце роботи, метадані, фон кадру та інші непрямі ознаки перевіряються на ризик викриття.
7.5. Контакти й матеріали джерела зберігаються у мінімальному необхідному обсязі на захищених носіях. Вони не завантажуються до публічних ШІ сервісів або незахищених хмарних сховищ.
8 Інтервʼю цитати і погодження матеріалу
8.1. На початку розмови журналіст представляється, називає Frontliner і пояснює формат використання інформації, крім схваленого редактором розслідування, де відкрите представлення унеможливить отримання суспільно важливих доказів.
8.2. Пряма цитата не змінюється за змістом. Допустиме скорочення слів паразитів або незначне мовне редагування, якщо воно не змінює сенс, тон і контекст.
8.3. Неправдиве твердження у цитаті не залишається без контексту, якщо здатне ввести аудиторію в оману.
8.4. Герою не надається право схвалювати готовий матеріал. Для перевірки точності можна погодити окрему цитату, цифру, посаду, технічний опис або переклад, але редакція не передає контроль над текстом.
8.5. Домовленості «не для запису», «для довідки» або «без називання імені» узгоджуються до отримання інформації. Якщо значення домовленості неочевидне, журналіст уточнює його прямо.
9 Баланс критика і право на відповідь
9.1. Автор визначає всі сторони, яких безпосередньо зачіпає матеріал, і намагається отримати їхню позицію.
9.2. Запит на коментар формулюється конкретно, без приховування суті звинувачення. Строк залежить від терміновості, складності питання і доступності сторони.
9.3. Відсутність відповіді не блокує публікацію, якщо редакція зробила добросовісні спроби контакту і матеріал достатньо підтверджений. У тексті фіксується факт звернення.
9.4. Баланс оцінюється за доказами і значущістю позицій, а не механічною рівністю обсягу цитат.
9.5. Для новин у розвитку редакція може спочатку опублікувати підтверджені факти, а позицію іншої сторони додати після отримання. Оновлення позначається.
10 Репортаж із місця подій і сприяння доступу
10.1. Аудиторія повинна розуміти, чи журналіст перебуває на місці події, працює дистанційно або використовує матеріали іншого кореспондента.
10.2. Географічний контекст подається точно. Подія в одному населеному пункті не узагальнюється до всього регіону без доказів.
10.3. Точне місце може бути приховане через воєнну або особисту безпеку. У матеріалі подається максимально можливий безпечний контекст.
10.4. Організований виїзд, вбудовування до військового підрозділу, супровід владою, громадською організацією, бізнесом або донором розкривається, якщо він впливає на доступ і незалежність спостереження.
10.5. Журналіст не погоджується на заборону ставити запитання чи бачити істотну частину події без рішення редактора і подальшого розкриття обмеження аудиторії.
11 Діти вразливі люди горе і травма
11.1. Найкращі інтереси дитини переважають редакційне бажання отримати сильний кадр або емоційну цитату.
11.2. Для інтервʼю або впізнаваного зображення дитини редакція отримує усвідомлену згоду дитини відповідно до її віку та, коли це можливо і безпечно, згоду батьків або законного представника.
11.3. Особа дитини приховується, якщо публікація може призвести до стигми, помсти, повторної травматизації, переслідування або небезпеки в майбутньому.
11.4. Постраждалі від сексуального насильства не ідентифікуються без їхньої чіткої усвідомленої згоди та оцінки довгострокових наслідків. Непотрібні подробиці насильства не публікуються.
11.5. Людину у стані шоку, гострого горя або травми не примушують до інтервʼю. Журналіст пояснює мету розмови, дозволяє відмовитися і не використовує вразливість для отримання ефектного матеріалу.
11.6. У матеріалах про інвалідність, хворобу, переміщення, полон або окупацію люди не зводяться до свого статусу. Мова має бути точною і поважною.
12 Насильницький графічний і прямоефірний контент
12.1. Перед публікацією редактор оцінює суспільну цінність, ризик для родини і героїв, можливість ідентифікації, пропагандистське використання та психологічний вплив на аудиторію.
12.2. Зображення тяжких поранень, загиблих, катувань або моменту смерті потребує рішення керівного редактора. Перевага надається менш травматичному способу документування, який зберігає доказову цінність.
12.3. Попередження ставиться до того, як користувач побачить графічний матеріал. Обкладинка, автопрогравання і допис у соціальній мережі не повинні показувати найтяжчий кадр без вибору користувача.
12.4. Пряма трансляція із зони бойових дій, місця злочину або рятувальної операції використовується лише з контролем редактора і технічною можливістю перервати чи затримати ефір.
12.5. Редакція не транслює в реальному часі переміщення військових, роботу протиповітряної оборони, точні наслідки удару до дозволеного моменту або інші дані, які можуть бути використані ворогом.
13 Мова ворожнечі дискримінація і презумпція невинуватості
13.1. Заборонені узагальнення, що приписують негативну рису всій групі людей. Належність до групи згадується лише за прямої редакційної потреби.
13.2. Мова ворожнечі у цитаті може бути наведена для документування або критичного аналізу, але не підсилюється заголовком, повторенням чи візуальним оформленням без необхідності.
13.3. Слова «злочинець», «убивця», «корупціонер» та подібні означення до вироку замінюються точним процесуальним статусом або атрибутованим твердженням сторони обвинувачення.
13.4. Російські пропагандистські формулювання не відтворюються без пояснення і не використовуються як нейтральна лексика.
14 Конфлікт інтересів подарунки і зовнішня діяльність
14.1. Працівник до отримання завдання повідомляє редактору про особисті, сімейні, фінансові, політичні, професійні або організаційні звʼязки з темою чи героями.
14.2. Журналіст не готує матеріал про близьку людину, власний бізнес, роботодавця поза Frontliner або організацію, у керівництві якої він бере участь, без спеціального рішення редактора і публічного розкриття.
14.3. Гроші й еквіваленти грошей від джерел, героїв і потенційних рекламодавців не приймаються. Символічний подарунок, від якого неможливо відмовитися без образи чи ризику, декларується редактору і не впливає на висвітлення.
14.4. Активна робота на політичну партію, виборчий штаб або кандидата несумісна з висвітленням відповідної політичної сфери. Працівник повідомляє про намір балотуватися, обійняти політичну посаду або вести кампанію, після чого редакція визначає відсторонення від відповідних тем чи редакційної роботи.
14.5. Публічні заяви працівника у власних соціальних мережах не повинні видавати особисту думку за позицію Frontliner, розкривати джерела, внутрішню інформацію або підривати здатність неупереджено висвітлювати тему.
14.6. Оплачуваний виступ, консультація, зовнішня робота або участь у заході, здатна створити конфлікт, попередньо погоджується з редактором.
15 Реклама партнерства пресрелізи та авторські колонки
15.1. Перед публікацією технічний і редакційний працівники перевіряють наявність помітного маркування на сторінці, у стрічці, превʼю та соціальному дописі.
15.2. Позначка «Реклама» використовується для оплаченого просування. «Партнерський матеріал» або «Спецпроєкт за підтримки» використовується, коли партнер фінансує виробництво, а редакція зберігає редакційні стандарти. У матеріалі називається партнер.
15.3. Пресреліз маркується як «Пресреліз» або «За інформацією». Він не звільняється від перевірки очевидно ризикових тверджень і не маскується під репортаж журналіста.
15.4. Колонка або блог має чітку рубрику, імʼя автора і коротке пояснення відповідальності за думку. Редакція перевіряє факти, юридичні ризики, конфлікт інтересів і приховане просування.
15.5. Редакційний матеріал про проєкт, який фінансує донор Frontliner, містить розкриття звʼязку, якщо він може бути істотним для оцінки незалежності.
16 Використання штучного інтелекту
16.1. Дозволено використовувати ШІ для ідей, структури, транскрибування, перекладу, пошуку в наданих документах, скорочення, варіантів заголовків, субтитрів, базової технічної обробки та адміністративних чернеток.
16.2. Заборонено публікувати результат без перевірки, просити систему вигадати факти або цитати, імітувати присутність журналіста на події, створювати фальшиві свідчення, реалістичні воєнні сцени чи голоси реальних людей без законної й етично обґрунтованої мети.
16.3. Перед використанням працівник видаляє з запиту персональні, конфіденційні та безпекові дані. Будь який запит до зовнішнього сервісу розглядається як потенційно доступний третій стороні.
16.4. Переклад, транскрипція і резюме звіряються з оригіналом. Імена, числа, цитати, дати, географія та спеціальна термінологія перевіряються вручну.
16.5. Згенерована ілюстрація не використовується як доказ реальної події. Вона маркується словами «Зображення створено з використанням штучного інтелекту».
16.6. Якщо помилка повʼязана з ШІ, редакція виправляє публікацію, аналізує причину, переглядає процес і, за потреби, оновлює правила або перелік дозволених інструментів.
16.7. Перелік конкретних сервісів може змінюватися внутрішнім рішенням. Дозвіл на сервіс не означає автоматичної довіри до результату.
17 Виправлення спростування видалення і скарги
17.1. Працівник, який помітив можливу помилку, негайно повідомляє редактора і не чекає зовнішньої скарги.
17.2. Редактор визначає рівень помилки. Незначна мовна помилка виправляється без примітки. Істотна фактична або контекстуальна помилка виправляється з публічною позначкою. Помилка, що змінює суть матеріалу, потребує помітного пояснення, а за потреби спростування або вибачення.
17.3. Примітка містить дату, що було змінено і чому. Попередня версія зберігається у внутрішньому архіві, якщо це законно і безпечно.
17.4. Вимога про спростування має ідентифікувати публікацію, оспорюваний факт, підставу незгоди та, за можливості, підтвердні матеріали. Відсутність формального листа не заважає редакції виправити очевидну помилку.
17.5. Якщо матеріал правдивий, але особа має суттєву іншу позицію, редакція може надати право на відповідь у форматі доповнення, коментаря, інтервʼю, новини або колонки.
17.6. Кожна скарга вноситься до реєстру із датою, каналом, предметом, відповідальним, рішенням, датою відповіді та виконаною дією. Персональні дані в реєстрі захищаються.
17.7. Заявник отримує зрозумілу відповідь із мотивами. У разі відмови редакція пояснює, які факти перевірила і чому не бачить порушення.
18 Модерація коментарів і звернення аудиторії
18.1. Команда цифрових платформ фіксує правила спільноти у доступному місці та застосовує їх однаково незалежно від політичної позиції користувача.
18.2. Видаляються або приховуються погрози, заклики до насильства, мова ворожнечі, переслідування, персональні дані без згоди, небезпечні військові дані, наклеп, спам і координовані маніпуляції.
18.3. За можливості модератор зберігає скриншот видаленого повідомлення і коротку підставу, якщо випадок може стати предметом оскарження або безпекового реагування.
18.4. Погроза життю чи безпеці негайно передається редактору і відповідальному за безпеку. За потреби редакція звертається до компетентних органів після оцінки ризику для джерел і команди.
18.5. Звернення, що містить нову інформацію для матеріалу, передається автору або редактору. Звернення про помилку переходить у процедуру виправлення, а комерційна пропозиція передається окремому контакту.
19 Безпека редакційних завдань
19.1. Для відрядження у зону ризику визначаються керівник завдання, склад команди, маршрут, контрольні виходи на звʼязок, транспорт, резервний план, засоби захисту, аптечка, документи, страхування і контакт на випадок надзвичайної ситуації.
19.2. Оцінка ризику враховує обстріли, міни, затримання, викрадення, цифрове стеження, стан здоровʼя, гендерні ризики, погоду, евакуацію і можливість медичної допомоги.
19.3. Редактор не тисне на працівника, який відмовляється від явно небезпечної дії. Зміна ситуації є підставою припинити завдання.
19.4. Після повернення команда проводить безпековий і редакційний розбір. За потреби організовується медична чи психологічна підтримка і час на відновлення.
19.5. Публічна редакційна політика не містить точних маршрутів, контактів, частот, місць зберігання матеріалів або інших деталей, які можуть бути використані проти команди.
20 Захист даних і цифрова безпека
20.1. Редакція збирає лише ті персональні дані, які потрібні для журналістської або організаційної мети, і обмежує доступ за принципом необхідності.
20.2. Чутливі матеріали передаються захищеними каналами. Облікові записи мають унікальні паролі і багатофакторну автентифікацію, де це можливо.
20.3. Метадані фото, документів і повідомлень перевіряються перед публікацією, щоб не розкрити джерело, координати або пристрій.
20.4. У разі втрати пристрою, підозри на злам або помилкового надсилання даних працівник негайно повідомляє відповідальну особу. Редакція оцінює ризик і вживає заходів для захисту людей.
20.5. Строки зберігання матеріалів визначаються їхньою доказовою, історичною, правовою та безпековою цінністю. Дані, які більше не потрібні і створюють ризик, безпечно видаляються.
21 Найм фрилансери навчання і підтримка
21.1. Вакансії та відбір, коли це практично можливо, проводяться відкрито. Рішення ґрунтується на компетентності, доброчесності, здатності дотримуватися стандартів і безпеки.
21.2. До початку роботи працівник або фрилансер отримує політику, настанови, контакт редактора, правила безпеки, умови оплати, права на матеріал і порядок подання скарг.
21.3. Ознайомлення підтверджується підписом або електронним записом. Відмова виконувати незаконну або неетичну вказівку не може бути підставою для покарання.
21.4. Навчання проводиться під час вступу до команди, не рідше одного разу на рік і після істотних змін закону, технологій, безпекових правил або цієї політики.
21.5. Редакція визначає доступний канал для юридичної, етичної, цифрової, фізичної і психологічної консультації.
22 Чекліст перед публікацією
22.1. Чи зрозумілий суспільний інтерес матеріалу?
22.2. Чи перевірені ключові факти за першоджерелами або незалежними підтвердженнями?
22.3. Чи перевірені імена, посади, дати, числа, географія і цитати?
22.4. Чи зазначені джерела статистики, фото, відео, аудіо та зовнішніх матеріалів?
22.5. Чи зрозуміло, де і за яких умов зібрано репортаж?
22.6. Чи отримала критикована сторона реальну можливість відповісти?
22.7. Чи відокремлені факти, аналіз, думка, реклама і пресреліз?
22.8. Чи розкрито фінансування, організований доступ або інший істотний звʼязок?
22.9. Чи немає нерозкритого конфлікту інтересів?
22.10. Чи захищені джерела, персональні дані, діти та вразливі люди?
22.11. Чи не розкриває матеріал небезпечних військових даних, координат або маршрутів?
22.12. Чи виправдані графічні деталі і чи встановлено попередження?
22.13. Чи не спотворені фото, відео, аудіо, переклад або цитата?
22.14. Чи перевірено результат роботи ШІ за первинними джерелами і чи потрібне маркування?
22.15. Чи точний заголовок і чи не перебільшує він зміст?
22.16. Чи вказані автор, редакторський контакт і потрібні позначки?
22.17. Чи збережено достатні докази перевірки?
22.18. Чи готова редакція пояснити аудиторії, як ухвалила рішення?
23 Прикінцеві положення додатка
23.1. Настанови є публічними, крім операційних деталей, розкриття яких створює безпековий ризик.
23.2. Незнання настанов не звільняє учасника редакційного процесу від відповідальності після належного ознайомлення.
23.3. Порушення розглядається пропорційно його наслідкам, наміру, повторюваності та готовності виправити шкоду. Редакційна відповідь має бути спрямована не лише на дисципліну, а й на усунення причини помилки.
23.4. Питання, не врегульоване цими настановами, передається головному редактору. Рішення документується, якщо воно створює нову практику або може повторитися.