«Якщо у дворі зʼявився пункт незламності – це поганий знак»: життя у Києві в режимі аварій
У Києві тривають відновлювальні роботи з повернення світла та тепла: бригади ремонтують пошкоджені об’єкти але через дефіцит робочих рук і пріоритетність робіт з усунення наслідків масштабних аварій локальні проблеми мешканців часто залишаються невирішеними. Люди змушені пристосовуватись до життя в темних та холодних квартирах, а міські служби концентрують зусилля на критично важливих об’єктах. Чому відновлювальні роботи тривають так довго і за яким принципом у Києві розміщують пункти незламності, з’ясували журналісти Frontliner.
Літні люди не можуть спуститися з верхніх поверхів,
У Києві, понад 255 бригад працюють над повернення світла та тепла, заявляє Київська міська військова адміністрація. Водночас тривалі відключення електропостачання не завжди пов’язані із загальним дефіцитом електроенергії. Так, у будинку за адресою Вигурівський бульвар 5, частина квартир три доби залишилася без світла через пошкодження електрощитової, спричинене стрибком напруги. Попри численні звернення на гарячу лінію ДТЕК та виклики поліції, ситуація довгий час залишалася невирішеною, що змусило мешканців вийти на мирний протест.
«Телефонуємо вже 5 чи 6 раз. Ми б і самі спробували це полагодити, але законний доступ до щитової є тільки в працівників ДТЕК. У нас вже в квартирах по 5 градусів тепла, деякі сусіди, хто живе на нижніх поверхах за допомогою газу гріють цеглу, зігріваємося як можемо. І попри те, що поруч пункт незламності, через відсутність світла літні люди не можуть спуститися з верхніх поверхів», – говорить мешканка будинку Поліна Курмас.
-
Люди вийшли під під’їзд в очікуванні працівників ДТЕК. Київ, Україна, 26 січня 2026 року. Данило Дубчак / Frontliner
-
Мешканці викликали поліцію, щоб домогтися приїзду працівників ДТЕК. Київ, Україна, 26 січня 2026 року. Данило Дубчак / Frontliner
Ліквідація аварії
Люди зібралися біля під’їзду й по черзі дзвонили на гарячу лінію ДТЕК намагаючись привернути увагу до проблеми й заявляли, що не будуть розходитися до поки її не буде усунено. Цього ж вечора до будинку все ж прибула ремонтна бригада. Фахівці оглянули електрощитову й за кілька хвилин усунули пошкодження, відновивши електропостачання у квартирах. І хоча цю поломку вдалося швидко відремонтувати, через дефіцит робочих рук та пріоритетність ліквідації масштабних і технічно складних аварій у фахівців майже не залишається часу на такі точкові виклики від киян. Тому усунення окремих локальних пошкоджень на мережах може тривати кілька днів.
Наразі в столиці за інформацією Київської міської військової адміністрації офіційно працює понад 1500 пунктів незламності – у будівлях комунальних установ, школах, а також у наметах ДСНС посеред дворів багатоквартирних будинків. Офіційно пункти незламності розміщують за двома принципами: вони мають бути максимально доступними для людей і водночас придатними для автономної роботи з генераторами, опаленням і освітленням. Але для мешканців постраждалих районів ці критерії часто виглядають незрозумілими. Люди не завжди розуміють, чому пункт з’явився саме тут, а не поруч з їхнім будинком, і чому під час повітряної тривоги його доводиться залишати.
На підвіконні 1 градус, від холоду папуги загинули.
Це якийсь хаос.
«На підвіконні 1 градус, у будинків поруч із пунктом незламності дають світло, а нам не дають, і мешканці нашого будинку вимушені приходити саме сюди бо він найближчий для нас. У мене в сусідки від холоду папуги загинули. Це якийсь хаос, думаємо всім будинком звертатися до поліції, так нам порадили люди, мовляв тоді ДТЕК швидше реагує», – говорить киянка Вікторія Кулеша.
Великі генератори
Щоби виправити ситуацію зі світлом, у Києві до трансформаторних підстанцій та об’єктів критичної інфраструктури під’єднують великі промислові генератори. Такі установки здатні забезпечити безперебійну роботу життєво важливих об’єктів навіть під час тривалих відключень електроенергії. Frontliner звернувся до Київської міської військової адміністрації, щоби дізнатися, скільки генераторів наразі працює та скільки може запрацювати найближчим часом.
У відповідь на запит КМВА повідомила, посилаючись на заяву Першого віцепрем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що Київ уже отримав майже 342 тонни допомоги. Однак у повідомленні не уточнюється, що саме входить у цю допомогу, скільки саме генераторів уже встановлено, наскільки вони потужні та для яких об’єктів призначені, і як це конкретно допоможе мешканцям столиці.
Намети незламності
Речник ГУ ДСНС у Києві Павло Петров, розповів, що нині в місті встановлено 211 наметів на 108 локаціях. Із них 10 локацій – це повноцінні наметові містечка, що функціонують як єдина система та під’єднані до одного генератора. У таких пунктах кияни можуть не лише зігрітися, а й залишитися на ночівлю у разі низької температури в квартирі або через стан здоров’я. Однак, більшість киян обирає ночувати вдома під ковдрами. Також, літні люди скаржаться на те, що бояться виходити з дому через ожеледицю й ризик впасти.
Це ж означає, що тепла й світла в нас дуже довго не буде, так?
«Ви знаєте, я коли побачила ці намети то трошки засумувала. Це ж означає, що тепла й світла в нас дуже довго не буде, так? Ми подумали що це поганий знак, a вже так хочеться тепла в квартирі бо тяжко нам, сподіваюся що коли температура на вулиці трохи зросте – ситуація покращиться. А поки будемо триматися. Ночувати тут не планую, а вдома сплю в одязі й вкриваюся ковдрами», – розповідає киянка Алла.
Усі намети працюють цілодобово, а в разі надходження відповідної команди від міської адміністрації рятувальники оперативно розгортають додаткові пункти незламності. Значну частину цих пунктів обігріву було доправлено до столиці з інших регіонів України.
Автор: Артем Деркачов
Фото: Данило Дубчак
Читайте також — Під загрозою знищення: як рятують унікальну колекцію ботанічного саду
