Повернення з полону: чим допоможе суспільство
Для колишніх полонених важкі переживання не зникають одразу після обміну. Тіло і психіка ще відчувають полон та його наслідки. Там часом з’являється необхідність ухвалити десятки рішень. Найпоширеніший ризик перших тижнів – залишитися наодинці з наслідками полону й бюрократією. Як цього уникнути радить Frontliner.
Поверненим з полону у більшості випадків потрібні кілька паралельних процесів: медична стабілізація, реабілітація, психологічна підтримка, соціальний супровід і юридичні кроки, що відновлюють права та доступ до виплат і послуг. Саме так це описують державні алгоритми допомоги звільненим.
Водночас не можна знехтувати питанням приватності й безпеки. Публічність, увага медіа, розмови із занадто допитливими людьми, можуть повторно травмувати. Тому в офіційних рекомендаціях для близьких акцентують на повазі до меж людини, контролі над контактами та відмові від нав’язування розпитувань.
Медична і психологічна реабілітація
МОЗ описує допомогу звільненим як поєднання медичної, реабілітаційної та психологічної підтримки з гарантіями конфіденційності й безпеки. Це важливо не як формальність: медичні наслідки полону часто проявляються хвилями, і їх легше лікувати, коли є спостереження і план.
Також МОЗ повідомляло про оновлення маршруту та переліку закладів, що працюють із такими пацієнтами, із поділом допомоги на рівні – від первинної стабілізації до тривалішої реабілітації й психологічної підтримки. Паралельно в Програмі медичних гарантій реабілітація лишається одним із пріоритетів, тобто доступ до неї має бути не “по знайомству”, а через систему охорони здоров’я.
Юридична допомога
Юридичний блок зазвичай складається з двох частин.
Перша – безоплатна правнича допомога: консультації, підготовка документів, представництво, захист у провадженнях. Міноборони прямо вказує, що вторинна безоплатна допомога доступна і після звільнення з полону.
Друга – юридичне оформлення дійсного стану: встановлення факту позбавлення свободи, отримання передбачених державою гарантій і компенсацій, відшкодування витрат на правничу допомогу. Це закріплено в законі №2010-IX, а також деталізовано урядовим порядком постізоляційних/реінтеграційних заходів (постанова №296 від 15.03.2024). Подання заяв і сервісні інструкції публікує профільне міністерство.
Поради після повернення
- Почніть із плану допомоги: медична оцінка плюс алгоритм реабілітації
- Якщо потрібен психолог чи психіатр – звертайтеся через контакти, зібрані в “дорожній карті” Коордштабу для звільнених.
- Юридичні питання краще закрити раніше: консультацію можна отримати через контакт-центр системи БПД 0 800 213 103.
- Для виплат і гарантій зберігайте та систематизуйте документи (довідки, висновки, витрати на лікування/реабілітацію) — це спрощує подальші заяви.
- Близьким: не тисніть розпитуваннями, не ухвалюйте рішень замість людини, запитуйте про формат підтримки — так радять профільні психологи.
Адаптація в суспільстві
Соціальна адаптація – це не лише робота й побут. Це повернення відчуття контролю: коли людина сама визначає, з ким спілкуватися, що розповідати і як будувати день. На практиці найбільше шкодить шум навколо: чутки, героїзація, вимога бути публічним свідком. Рекомендації Коордштабу зводяться до простого принципу: підтримка має бути делікатною і добровільною.
Для громад і роботодавців корисно мислити не символами, а сервісами: гнучкий графік на період лікування, можливість пауз, зрозумілий доступ до психологічної та правничої допомоги, комунікація без тиску.
***
Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.