Чоловік присів у дверному проході зруйнованого будинку після обстрілу.
Батько, який втратив доньку під час обстрілу, щодня приходить до зруйнованого будинку. Київ, Україна, 3 листопада 2025 року. Данило Дубчак / Frontliner

Росія б’є рекорди по кількості та темпам модернізації озброєння, яким вона атакує Україну під час масованих обстрілів. Тільки за перший тиждень листопада по Україні було завдано ударів із застосуванням близько 1000 ударних дронів, майже 980 керованих авіаційних бомб і 36 ракет різних типів.

В Солом’янському районі російськими обстрілами пошкоджено 30% житлового фонду, розповів Frontliner голова районної адміністрації Сергій Мовенко. За інформацією департаменту будівництва та житлового забезпечення Києва, найбільше пошкоджених житлових будинків у Солом’янському районі (304 будинки), Шевченківському (233 будинки), Святошинському (199 будинків) та Голосіївському (182 будинки).  

Квартира непридатна для проживання

У будинку в Солом’янському районі, у який 17 червня 2025 року поцілила крилата ракета Х-101, відсутній повністю сьомий під’їзд. На місці, де мали б точитися із сотня життів, – пустка.

Це було жахливе влучання, що знищило квартири від дев’ятого по перший поверхи. Більше 39 годин тривала пошуково-рятувальна операція. З-під завалів працівники ДСНС дістали тіла 23 загиблих, врятували 2 людей, ще близько 50 вдалося деблокувати з квартир та під’їздів.

Наслідки обстрілу будинку залишаються навіть п’ять місяців по тому. До сих пір більшість вікон ближче до епіцентру потрапляння ракети закриті фанерою. Опалення в будинку немає, навіть в частині, що вціліла. Хоч і електро- та водопостачання було відновлено.

Декому з мешканців таки встановили вже нові вікна, як от на початку жовтня в квартирі Олександра Гуменюка, який живе на четвертому поверсі п’ятого під’їзду. Чоловік розповідає, що він з незрячою мамою жили довго без газу.

Олександр та його мама вберегли свої життя, але втратили майно, зокрема машину, та змушені були витратити збережені кошти на лікування, яких у чоловіка небагато.

«А звідки гроші, мама інвалід першої групи, не бачить. З нею потрібно постійно перебувати поряд, я теж не можу працювати», – розповідає Олександр.

Під час вибуху чоловік стояв на балконі квартири, що виходять на подвір’я будинку, і отримав поранення ноги. 

«Я не знаю як мене не порубало, тільки під коліном операцію зробили, рвана рана. А маму в спальні знайшов, два склопакета на ній лежало, вона півтора місяці в лікарні пролежала. Самі розумієте, що у нас медицина наче й безкоштовна, але не безкоштовна, за все треба платити. Майже 30 тисяч гривень коштувало лікування мами», – зі сльозами на очах каже чоловік.

Олександру довелося використовувати накопичені збереження. Він також скористався допомогою в 10 000 гривень від держави. За даними департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської ради, таку допомогу виплачено 12 184 киянам на загальну суму майже 122 млн гривень.

«Якраз ці гроші і дуже допомогли», – каже чоловік.

Частина квартир у шостому під’їзді, що прилягає до місця потрапляння ракети хоч і вціліли, та непридатні для проживання.

Як от трьохкімнатна квартира подружжя Світлани та Володимира Поваренків, що розташована на третьому поверсі. Помешкання перебуває в аварійному стані – таким є результат експертизи.

Жінка розповідає, що в момент влучання ракети в будинок вони і син спали. Світлана – в кімнаті, вікна якої виходять у двір будинку, і з тієї сторони, з якої удар був менш відчутним.

Я була обпечена, поранена склом, руки переломані,
мені наклали апарати Ілізарова,

розповідає Світлана.

Чоловік в цей час був в селі, і на щастя, каже Світлана, бо кімната, в якій він зазвичай спить найбільше постраждала: її вікна виходять на протилежний бік, ближче до епіцентру удару – тут знесло стіну, разом з вікном та батареєю.

«Якби він там був, його б взагалі в живих вже не було», – розповідає жінка.

Світлана каже, що військові (ймовірно, це були рятувальники ДСНС — ред.), які рятували людей з під завалів, винесли її та сина, врятувавши їм життя. Жінка перебувала два місяці в лікарні.

Зараз вікна і дірки в стінах в квартирі Поваренків зашиті фанерними листами, в кімнатах вогко та холодно, однак прибрано так, що сліду від вибуху не залишилось. Частину речей та меблів вони втратили, а речі, які було сховане в скринях диванів – вціліло.

Пара орендувала помешкання в Борщагівському районі за кошти державної допомоги від КМДА – 20 тис. гривень на місяць. Допомога дається на рік, і за даними департаменту соцполітики Києва її отримують 584 киян.

Подружжя час від часу приїжджає до квартири, щоб перевезти речі. Наразі невідомо, що буде з їхнім помешканням.

За словами голови Солом’янської райадміністрації Сергія Мовенка зараз відновлювлення цього будинку на стадії проєктування, а роботи почнуть не раніше наступного року.

Колишні мешканці зруйнованого будинку

П’ятиповерховий старий цегляний будинок у Дарницькому районі, поруйнований ще 28 серпня 2025 року, донині пустіє. З одного боку в ньому зяє відкрита рана – тут влучила російська ракета і залишила дірку розміром від п’ятого по перший поверх. Тільки вітер гуляє розбитими квартирами, гойдає фіранки та звисаючі зі стін шпалери. Від прямого влучання загинуло 22 мешканці будинку, серед них – четверо дітей.

Біля крайньої стіни вцілілої частини п’ятиповерхівки до сих пір лежать вицвівші іграшки та зів’ялі квіти – сюди до імпровізованого меморіалу їх поклали одразу після російського удару.

Іграшки та квіти – ще в одному місці, у підніжжі вирви, що залишилась на місці під’їзду. Тут на цоколі лежать два ведмедики, і вазони з підручних матеріалів із квітами. Їх поставив чоловік, який втратив свою доньку.

Олександр Драпак розповів Frontliner, що його донь загиблій доньці Маланці було всього вісім років. Поховати доньку йому з його дружиною Тетяною допомогли військові. Пара сьогодні орендують помешкання за кошти державної допомоги, однак щодня приходять до своєї зруйнованої квартири, в якій немає вже однієї кімнати, щоб згадати про свою дитину.

Проблема з сертифікатами

У Святошинському районі у ніч на 31 липня 2025 року у крайній під’їзд дев’ятиповерхового будинку влучила російська ракета «Іскандер». Під’їзд був майже повністю зруйнований, вціліли частково лише кілька квартир на перших поверхах. Цілу ніч до ранку тривав розбір завалів, загинули 28 людей.

Окрім руйнації першого під’їзду, решта будинку обійшлася незначними пошкодженнями – вибиті вікна, двері всередині квартир. Але загалом життя тут налагодили доволі швидко після обстрілу: вода та електрика були швидко відновлені.

«Перший день не було електрики, потім з’явилася, і воду дали під кінець дня. Ми купили газові балони і електроплиту», – розповідає Олександр Стеценко, таксист, який живе в цьому будинку у другому під’їзді вже з 1969 року.

Мешканці другого під’їзду, розповідають, що подали заявки в київський ЦНАП на відшкодування збитків з відновлення вікон за програмою «єВідновлення». Вони також нарешті дочекалися майстрів «Київгазу», які приїхали ремонтувати газові труби, сполучені з першим під’їздом.

КМДА дуже повільно все робить,
дуже вони погано законодавство знають.

розповідає Стелла.

Мешканці ж першого під’їзду, якого вже не має, переважно переїхали на орендовані квартири. Олександр каже, що вони повертаються час від часу і потихеньку вивозять речі, які тут залишилися. Частина з них вже отримали сертифікати на житло. Як от Тамара Мартинюк, власниця трьохкімнатної квартири на другому поверсі. Жінка, хоч і отримала контузію, вважає, що її врятував випадок – в моменти влучання вона на хвильку вийшла в іншу кімнату, що розташована далі епіцентру вибуху.

Донька Тамари Мартинюк, Стелла Морозова – одна з найактивніших мешканців, які борються за свої постраждалих від російських ударів. Вона каже, що під’їзд експертизою визнано непридатним для проживання, але у міській адміністрації Києва наполягали, щоб відбудовувати житло, замість того, щоб надавати бажаючим сертифікати.

«Ми добилися від КМДА, щоб нам дали житлові сертифікати. КМДА дуже повільно все робить, дуже вони погано законодавство знають. Звісно, можна було б чекати відбудову, але у нас вже дуже багато людей загинуло, і діти залишилися ще живі в іншому крилі», – розповідає Стелла.

Тамара Мартинюк таки отримала отримала сертифікат, але за місяць після того придбати нову квартиру поки не вдалося зараз вони кажуть, що не можуть купити квартиру. 

Сума визначена сертифікатом не відповідає ринковій ціні, запевняє донька Стелла.

«Ми отримали за нашу трьохкімнатну квартиру трохи більше двох мільйонів гривень. Але ми не можемо купити таку квартиру в нашому районі, тільки одно- чи двокімнатну, але таких квартир дуже мало продається», – розповідає жінка.

Крім того, скаржиться Стелла Морозова, рієлтори не знайомі з програмою «єВідновлення», і плутають її із кредитною програмою «єОселя». Вона каже, що власники квартир на продаж підозріло ставляться до оплати за сертифікатом, адже кошти від держави надходять на п’ятий день. Також, зауважує жінка, далеко не всі забудовники погоджуються продавати квартири за житловий сертифікат.

У відповідь на запит Frontliner Департамент будівництва та житлового забезпечення відповів що надає сертифікати мешканцям цього будинку згідно належної процедури, та що 34 власникам з 54 квартир першого під’їзду вже видано сертифікати. 

За їхньою інформацією загалом у столиці відновлення чекають ще 35 багатоквартирних житлових будинків. Коли це може статися, у департаменті не уточнюють.

 

Текст: Катерина Фарбар
Фото: Данило Дубчак

Читайте також — Як уберегтися від вибухової хвилі: поради для міст під обстрілами