На Олександрівському напрямку ускладнюється ситуація – ЗСУ впроваджують нову тактику оборони

Днями на Олександрівському напрямку на межі Донеччини та Дніпропетровщини була зафіксована спроба росіян вдати, що вони вже захопили один з населених пунктів, де тривали бої. Двох окупантів, які проводили «операцію», ліквідували одразу ж, щойно помітили. У той будинок відразу ж завели піхотинців Сил оборони, не знімаючи триколор. Наступна група росіян, яка йшла на штурм позицій, була переконана, що будинок захоплений ними. Їх також вбили піхотинці 110-ї бригади. Це була спланована операція, аби переграти противника, пояснює начальник служби зв’язків з громадськістю 110-ї механізованої бригади Іван Секач. Тому наявність триколора на якійсь будівлі не свідчить про те, що вона перебуває під контролем росіян. 

«Росіяни не стріляють, бо думають, що в тій хаті сидять їхні військові. Тому коли ви дивитеся на червону зону на карті Deep State, це не захоплена територія, а та, на якій тривають бойові дії. І ще 10 кілометрів вглиб неї – це також зона, де відбуваються бої. Сказати, що ті ділянки окуповані, не можна. Найправильніша оцінка ситуації – заяви РФ та нашого Генштабу, поділені на двоє», – пояснює начальник служби зв’язків з громадськістю 110-ї механізованої бригади.

Росіяни кинули на штурм двох жінок. Обидві йшли фактично на страту, бо не розуміли, куди рухатися, що робити.

Щоб протиснути лінію оборони, росіяни використовують усі можливі ресурси. Серед них – і мобілізовані жінки, яких вдалося зафіксувати кілька днів тому на ділянці фронту за яку відповідає 154 окрема окрема механізована бригада. 

«На початку тижня росіяни кинули на штурм двох жінок. Обидві йшли фактично на страту, бо не розуміли, куди рухатися, що робити. Довго йшли по полю, їх не чіпали хвилин 40. Стало зрозуміло, що вони взагалі не підготовлені, коли жінки вийшли до старого знаку й намагалися розібратися, куди далі. Це була якась дурість», – пригадує виконувач обов’язків начальника відділу комунікації Артем на псевдо «Крузак» .  

Фортифікації росіяни захопили ще до приходу підкріплення 

На стику Донецької та Дніпропетровської областей сховатися від атак ніде – ландшафт степовий, дороги здебільшого ґрунтові. Тому оборона Олександрівського (колишнього – Новопавлівського) напрямку ускладнена відсутністю природних фортифікацій. Єдина існуюча – річка Вовча, яка ускладнює як штурми окупантам, так і їхні відбиття Силам оборони України. Збудовані тут переправи «живуть» лише 2-3 доби, а удари по них завдаються кожні кілька годин. Переїзд через понтонний міст перетворюється на змагання, хто встигне перший – чи то техніка опиниться по той бік річки, чи дрон підіб’є її та поранить особовий склад.

Нам довелося закріплятися у голому полі, розбитих селах,

Раніше 154 ОМБр утримувала позиції біля Куп’янська та Вовчанська. Звідти їх «зняли» на підсилення Олександрівського напрямку разом зі 110-ю бригадою. Проте до того, з чим доведеться мати справу, вони не були готові. 

«Усі фортифікації та позиції, які були тут підготовлені для оборони, росіяни захопили ще до нашого приходу. Нам довелося закріплятися у голому полі, розбитих селах, «розібраних» хатах», – пояснює військовослужбовець Артем.

Ми почали задіювати наземні роботизовані комплекси,
які й мінують позиції, і вивозять людей.

Через відсутність укриттів чи підготовлених позицій напрямок утримувати вкрай важко. Росіяни створили кілл-зону довжиною в чотири кілометри до «сіряка», тому цю ділянку піхотинцям доводиться долати пішки. Кількість російських «крил» не дає навіть провести евакуації поранених чи загиблих. Крім того, росіяни завдають прицільних ударів не лише по військовому транспорту,а й по цивільному. Наприкінці жовтня окупанти розстріляли медичну автівку, позначену червоними хрестами, всередині якої перебував екіпаж медиків. 

«Якщо когось поранило – цю відстань мають подолати або люди, які зважуються винести поранених своїми силами, або сам 300-й. Останнім часом ми почали задіювати наземні роботизовані комплекси, які й мінують позиції, і вивозять людей. Тільки вони можуть когось забрати та довести до потрібної локації, якщо дорогою їх не поціляти БпЛА чи не «рознесе» скидом», – каже ТВО начальника відділу комунікацій 154 ОМБр «Крузак».

Через це немає чіткого порядку, як евакуйовувати 200-х та 300-х. Інколи термін очікування евакуації настільки тривалий, що загрожує життю навіть легким пораненим через ризик ускладнень внаслідок інфекції. Тому медики чергують на позиціях разом із піхотою, щоб надавати першу невідкладну допомогу одразу на полі бою. 

Навала російських дронів та нові укріплення

Межа між Донеччиною та Дніпропетровщиною не готова до оборони.

Погіршується ситуація й тим, що вздовж доріг досі не встановлені антидронові сітки, що бодай разово можуть захистити від БпЛА чи зменшать наслідки ураження. Тож уся надія військовослужбовців – на швидкість своєї реакції, пояснює Артем. 

«Єдине, що тут роблять – будують лінію оборони на межі Запорізької та Дніпропетровської областей. Але межа між Донеччиною та Дніпропетровщиною не готова до оборони. Нам Запорізька адміністрація дала кількадесят дронів для оборони. Дніпропетровська ж відмежувалася», – зауважує військовослужбовець. 

Це підтверджує й Іван Секач. Він запевняє, що допомоги від Дніпропетровської ОВА його бригада не отримувала, а натяків на появу антидронових сіток немає. Натомість тут застосовують іншу тактику ускладнень для росіян, якщо ті надумають наступати. 

«Будують оборонні накати у вигляді ровів, єгози, пірамід (зубів драконів), дротів, які заплутуються в колесах, і знову рови. Накати будують у два-три ряди поспіль, продовжуваністю до 50 метрів. Поруч будують і бункери для команд операторів БпЛА. Принаймні така тактика перед Новомиколаївкою й за Покровським. Це наша тактика у відповідь на їх тиск величезною кількістю піхоти», – пояснює начальник служби зв’язків із громадськістю 110-ї бригади.

Тактика побудови оборонних ліній протяжністю в кількадесят кілометрів вичерпала себе ще у 2023 році в Авдіївці, переконаний Іван Секач. Тоді інженерні війська почали будувати за підручниками радянського періоду зигзагоподібні окопи і бункери з кулеметними гніздами. Але ці лінії виявилися недієвими, оскільки для їхнього повноцінного використання бракувало особового складу. Лінії в три кілометри були зайняті замість необхідних 1000 людей людей лише приблизно сотнею бійців. 

«Перебігти поле під ураженням наших дронів чи касетних снарядів важко. Але добігти 100 метрів до лінії оборони, запригнути в неї й забігти в бліндаж – реально. А витравити ворога звідти – ні. Тому нам стало важче воювати», – пояснює Іван Секач. 

Тож бункери, що зараз будуються, розраховані на захист розрахунків безпілотників – закопані на кілька метрів під землею, поверх вкриті кількома накатами колод та броньованим перекриттям. 

Військові купують РЕБи по 700 тисяч за власні кошти

Наразі єдине, що може врятувати військові автомобілі на дорогах близ Покровського та Новопавлівки – засоби РЕБ, яких обмаль. Їх бійці купують за власний кошт. Один засіб радіоелектронної боротьби, який здатний «відігнати» кілька типів БпЛА, коштує понад 700 тисяч гривень. Він працює у шести діапазонах, на яких літає більшість дронів. Проте від оптоволоконних не рятує. 

«Зараз РЕБ більше нагадує іконку, яка висить у машині, бо за відсутності сіток, дерев чи інших укриттів втекти від дрона неможливо. Навіть якщо побачиш, що він цілить у твою машину. Наприклад, є ділянка на трасі, де на 200 метрах стоять більш як 15 згорілих машин. І цивільні, й вантажівки, і техніка», – каже військовослужбовець «Крузак».

На Олександрівському напрямку зафіксовані майже всі види дронів, які використовують окупанти. Найпоширеніші – оптоволоконні FPV, однак крім них в небі постійно перебувають БпЛА з баражуючими типами боєприпасів (на кшталт «Молній», «Ланцетів», «Герберів», «Італмасів»). Російські дрони більш стійкі до РЕБів, ніж українські, зауважує ТВО начальника відділу комунікацій 154 бригади. Крім того, більшість БпЛА має штучний інтелект, вони заздалегідь націлені на ціль. Ймовірність похибки, коли вони йдуть на ураження будівлі чи техніки – мінімальна.

Тут можна грати у бадмінтон дронами: летить один наш, назустріч – два ворожих,

Щоденно росіяни скидають по 50-60 авіабомб у район, в якому базується 154 окрема бригада. Протягом останніх двох тижнів командування російської армії перекинуло на напрямок чотири мотострілкові бригади, щоб посилити штурми. Артилерія також відпрацьовує кожну годину. 

Олександрівський напрямок один з найбільш пріоритетних для росіян. У випадку прориву оборони силам РФ будуть доступні нові ділянки для штурмів і захоплення Донеччини та Покровського району. Крім того, населені пункти Покровське, Новопавлівка та Олександрівка – важливі логістичні вузли, контроль яких дасть можливість росіянам підсилювати свої підрозділи боєкомплектами, зброєю та особовим складом. Через це натиск на Сили оборони майже рівнозначний боям на Покровському напрямку. Відбивати ворожі атаки доводиться щогодини або й частіше, аби зберегти лінію фронту, підконтрольну українській армії.

 

Текст: Аліна Євич

Читайте також — Харків – місто на сході, місто на межі