Легкі гроші від ворога: як не стати російським агентом

Російські спецслужби давно використовують соціальні мережі як інструмент вербування. За даними українських правоохоронців, у Telegram та інших платформах створюють десятки анонімних акаунтів і каналів, через які шукають виконавців для диверсій і шпигунства. Потенційним жертвам пишуть у приватні повідомлення або розміщують оголошення про «просту роботу» з оплатою за одноразові завдання.

Починається все зазвичай із невинного запиту. Співрозмовник пропонує зробити фотографію будівлі, передати координати або залишити пакет у певному місці. Завдання виглядають простими і не надто небезпечними. Але поступово їхній характер змінюється – від збору інформації до підпалів, диверсій або закладання вибухівки.

Серед типових цілей вербування – підпали автомобілів і об’єктів інфраструктури, диверсії на залізниці, передавання координат військових або стратегічних об’єктів. У деяких випадках завербованим людям доручають виготовляти або встановлювати вибухові пристрої, а також виконувати інші дії, які підпадають під статті про тероризм чи державну зраду.

Як вербувальники входять у довіру

Зазвичай вербувальники не представляються співробітниками російських спецслужб. Вони можуть видавати себе за підприємців, посередників або навіть за українських силовиків. Розмова починається з пропозиції швидкого заробітку, який не потребує досвіду і нібито не несе ризиків.

Коли людина погоджується виконати перше завдання, її поступово втягнуть у нові дії. Спочатку це може бути збір інформації або спостереження за певними місцями. Згодом завдання стають серйознішими і вже прямо пов’язані з диверсіями або підготовкою терактів.

Ще один поширений інструмент – шантаж. Вербувальники можуть вимагати нових дій, погрожуючи передати правоохоронцям дані про вже виконані завдання або оприлюднити особисту інформацію. У таких випадках людина опиняється у ситуації, коли кожен наступний крок лише погіршує її становище.

Чим це закінчується

Історії таких «підробітків» майже завжди мають однаковий фінал. Обіцяні гроші часто не виплачують. Російські куратори не зацікавлені у довгострокових відносинах з виконавцями – для них це лише витратний ресурс.

Натомість для завербованої людини наслідки можуть бути дуже серйозними. Українські спецслужби регулярно викривають подібні схеми, а учасників диверсійних груп затримують. Після цього справи переходять до суду, де фігуранти отримують суворі вироки за диверсії, шпигунство або участь у терористичній діяльності.

У підсумку людина, яка погодилася на «легкі гроші», опиняється без оплати і з багаторічним строком ув’язнення.

Як не потрапити в пастку

• не погоджуватися на анонімні «підробітки» від незнайомих людей у соцмережах;
• не передавати координати, фото чи інформацію про об’єкти інфраструктури або військових;
• ігнорувати пропозиції, пов’язані з підпалами, пошкодженням майна або встановленням пакунків у публічних місцях;
• не вступати у приватне листування з акаунтами, які пропонують оплату за дивні або незаконні дії;
• повідомляти про спроби вербування правоохоронцям через офіційні канали;
• пам’ятати, що навіть одноразове виконання такого завдання може мати наслідком судовий вирок і ув’язнення.

Російські спецслужби розраховують на легковажність, фінансові труднощі або необережність людей. Але кожен подібний контакт – це ризик опинитися втягнутим у діяльність, яка працює проти власної країни. Найпростіший спосіб не стати інструментом чужої розвідки – не вступати у такі ігри взагалі.

 

***

Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Остап Гребінка