Волонтерство під прицілом: як перевірити збір та розпізнати шахраїв

Повномасштабна війна спричинила безпрецедентний сплеск волонтерського руху, коли українці масово акумулюють кошти на потреби армії та допомогу постраждалим. На жаль, на цьому піднесенні людської довіри наживаються й аферисти. У соціальних мережах та месенджерах сформувалися групи псевдоволонтерів, які маскуються під військових, священиків чи відомих благодійників, виманюючи гроші нібито для ЗСУ чи поранених бійців. Насправді, такі “збирачі” привласнюють отримані кошти, що є злочином. Зловмисники копіюють тексти та фото справжніх волонтерів, створюють фейкові акаунти, але вказують власні реквізити для переказів та маніпулюють емоційними закликами. 

Найкращий захист проти шахрайства – це пильність. Існує низка індикаторів, які можуть сигналізувати про фіктивний благодійний збір або діяльність псевдоволонтера:

• Відсутність конкретики. В оголошенні бракує чіткої інформації: кому саме призначені кошти, що конкретно планують придбати, який кінцевий обсяг збору. Зазвичай усе зводиться до розмитих фраз на кшталт «допоможіть нашим хлопцям» без деталей. Невизначеність цілей – серйозний тривожний сигнал.
• Ніяких доказів. Шахрайські збори, зазвичай, не мають звітів про використання коштів. Немає ані фото чи відео передачі купленого, ані копій документів – нічого, що підтверджує реальну діяльність. Якщо організатор не показує результатів минулих зборів, варто насторожитися.
• Самі емоції – жодних фактів. Текст звернення переповнений драматичними, сльозливими історіями та закликами “врятувати життя”, але майже не містить перевіряних даних (назв підрозділів, дат, фактів). Така емоційна маніпуляція покликана вимкнути критичне мислення.
• Підозрілий профіль. Сторінка псевдоволонтера виглядає неприродно: мінімум особистих (особливо групових) фото, свіжа реєстрація акаунта, мала кількість друзів/підписників. Часто такі профілі створені недавно і відразу починають «збирати на ЗСУ». Це явна ознака фейку.
• Дивний формат повідомлень. Якщо в тексті багато нехарактерних емодзі, букви спеціально замінені символами або використано незвичні шрифти – це може бути спроба обійти фільтри соцмереж. Справжні волонтери не будуть навмисно спотворювати текст своїх постів.
• Масова розсилка. Аферисти розсилають стандартні прохання про збір у безліч груп чи чатів. Якщо замість конкретної інформації вам одразу надсилають лише номер банківської картки, ймовірно, вас намагаються ошукати.
• Приватні прохання від незнайомців. Справжні волонтери рідко звертаються в особисті повідомлення до незнайомих людей із проханням про донат. Якщо вам у приватний директ раптом пише нібито волонтер, краще проігнорувати або перевірити цю особу окремо.
• Вимога передоплати. Окремий різновид воєнного шахрайства – коли пропонують нібито волонтерські послуги (евакуацію, доставку) і вимагають аванс. Отримавши гроші, “рятівники” зникають. Не ведіться на такі пропозиції без ретельної перевірки.

Як перевірити волонтера чи групу перед збором?

Шахраї можуть прикриватися назвами вигаданих фондів або навіть іменами відомих організацій. Якщо ініціатор збору – окрема приватна особа або волонтерська група, з ким ви не знайомі особисто, перш ніж перераховувати гроші, слід провести невелике розслідування. Кіберполіція радить такі кроки:

1. Запитайте про результати попередніх зборів. Порядні волонтери ведуть публічні звіти: фото/відео передачі, накладні, подяки від військових. Відмова надати будь-які підтвердження повинна насторожити.
2. Перевірте репутацію. Спробуйте зібрати інформацію: чи співпрацює цей волонтер з відомими фондами чи особистостями? Наявність партнерства з авторитетними інституціями підвищує довіру.
3. Проаналізуйте фото та документи. Використовуйте Google Reverse Image Search для перевірки фотографій, які волонтер публікує як докази. Якщо такі зображення вже десь фігурують (на чужих сторінках) – перед вами, ймовірно, плагіат. Це може бути ознакою шахрайства та злочину.
4. Перевірте посвідчення. Якщо вам демонструють посвідчення від офіційних організацій чи військових частин – перевірте його справжність, зв’язавшись з установою, що видала документ.

Додатково варто проаналізувати профілі волонтера у соцмережах: дату створення сторінки, контент до війни і під час неї. Нещодавно створені акаунти, які не мають історії допомоги або особистих дописів, виглядають підозріло. Попросіть також контакти людей чи підрозділів, яким цей волонтер вже допомагав, і перевірте їхні відгуки. Чесні благодійники з розумінням ставляться до таких перевірок, бо самі дбають про свою репутацію.

Як перевірити благодійний фонд чи організацію?

Шахрайство часто прикривається назвами вигаданих фондів. Тому, перш ніж перераховувати гроші, переконайтеся, що організація заслуговує на довіру. Це допоможе уникнути корупції та відмивання грошей.

• Юридична реєстрація. Усі справжні фонди офіційно зареєстровані. Перевірити це можна через відкриті державні реєстри за кодом ЄДРПОУ. Якщо організації немає в Єдиному держреєстрі – гроші краще не надсилати.
• Контакти та прозорість. Перевірте, чи є у фонду офіційний сайт, фізична адреса офісу, діючі номери телефонів та відповідальні особи. Солідна організація не ховається лише в онлайні.
• Публічні фінанси. Запитайте статутні документи, імена засновників, фінансові звіти за попередні роки. Закон зобов’язує БФ публікувати цю інформацію.

Окремо звертайте увагу на реквізити збору. Переказ краще робити на офіційний рахунок фонду (рахунок в банку, прив’язаний до назви організації). Переказ на особисту картку приватної особи, коли йдеться про фонди та організації, має викликати питання, особливо якщо ім’я отримувача не збігається з ім’ям заявленого волонтера.

Кому можна довіряти: надійні платформи

Якщо ви сумніваєтеся щодо приватного збору, завжди є альтернатива – перевірені структури. Вони гарантують, що ваш донат не стане частиною шахрайської схеми.

• «Повернись живим»: один з найбільших фондів, що з 2014 року підтримує армію. Відомий закупівлею техніки та прозорими звітами.
• Фонд Сергія Притули: Прославився масштабними народними проєктами (байрактари, супутник). Фонд відкрито публікує фінансові та щомісячні звіти.
• Фонд Сергія Стерненка: сфокусований на оперативній та високотехнологічній підтримці фронту (переважно дрони). Фонд регулярно публікує детальні відео- та фотозвіти про передачу допомоги.
• UNITED24: Офіційна державна платформа, ініційована президентом України. Усі кошти надходять на рахунки НБУ. Це найофіційніший канал збору.

Шахраї іноді створюють фейкові сторінки, прикриваючись назвами відомих фондів. Якщо вам пишуть нібито від одного з перелічених фондів з проханням переказати гроші на особистий рахунок приватної особи – не робіть цього.

Що робити, коли є підозра на шахрайство?

Якщо збір викликав у вас підозру, головне правило – не переказуйте кошти одразу, доки не переконаєтеся у чесності. Спершу поставте питання: зв’яжіться з організатором і поставте уточнювальні запитання про звітність, цільове призначення, і чому використовуються саме ці реквізити. Агресія, уникнення відповідей або вимоги “скинути гроші негайно” – майже гарантія шахрайства. Якщо прохання надійшло від знайомої людини, а стиль повідомлення нетиповий, перевірте: зв’яжіться іншими каналами і підтвердіть, що це не злам акаунта.

При зміцненні підозр повідомте про проблему модераторам платформи, де ви побачили оголошення. Далі важливо офіційно заявити про злочин: зверніться до кіберполіції. Звернутися можна онлайн через форму на сайті або зателефонувавши на їх гарячу лінію (0-800-505-170). Обов’язково збережіть докази: скріншоти оголошень та реквізитів.

Якщо ж сталося найгірше, і ви вже стали жертвою фішингу (ввели дані картки на підозрілому сайті) або переказали гроші, дійте негайно: зателефонуйте у свій банк, щоб спробувати заблокувати транзакцію чи карту. Шахрайство під час війни – це не дрібний злочин, а удар по спільній справі.

Читайте також — Електропостачання України: стан, прогнози і поради на випадок відключень