Бізнес під обстрілами: що реально допомагає триматися підприємцям під час війни
Малі й середні підприємства в Україні дають 74% робочих місць і близько 64% доданої вартості, свідчать дані ПРООН. Але такий бізнес змушений працювати в умовах, де «план на рік» звучить як злий жарт. Підприємець одночасно рахує гроші, думає про людей і тримає в голові варіанти на випадок відключень електроенергії, обстрілів і збоїв у логістиці. Через це бізнес-моделі стають простішими, швидшими й повинні мати запасний план. Про те, які стратегії виживання зараз найчастіше спрацьовують у малому та середньому бізнесі розповідає Frontliner.
Перший шок війни для малого та середнього бізнесу давно змінився на хронічну невизначеність. Раніше ризики рахувалися в курсі долара, оренді та сезонності. Тепер у фінансову модель входять тривоги, відключення, переривання логістики, мобілізація працівників, ризики для складів і торгових точок. Оцінки міжнародних партнерів зводяться до того, що успішна адаптація тримається на безперервній перебудові процесів.
Війна змінила саму логіку ризиків. До фінансових і ринкових коливань додалися безпека локацій, втрати майна, перебої з електрикою, мобілізація частини працівників, нестабільний попит. Бізнес, який раніше будувався на надійному трафіку й прогнозованих витратах, тепер мусить жити короткими циклами: тиждень–місяць, із постійним перерахунком. Оцінки ПРООН свідчать, що успішна адаптація тримається на безперервній перебудові процесів.
Паралельно змінився клієнт. Люди стали більше економити й частіше порівнювати. Вирішальними стають прості речі: чи працює точка, чи є зв’язок, чи привезуть товар вчасно, чи відповідає підтримка.
Релокація і розосередження
Релокація для частини підприємців стала прямою умовою виживання. Хтось вивіз виробництво або склад із небезпечних територій, хтось переніс офіс і переформатував продажі. Міністерства економіки України, заявляє, що державна програма релокації допомогла перемістити 772 підприємства з небезпечних регіонів і зберегти понад 35 тисяч робочих місць. Держава та міжнародні партнери справді допомагали таким переїздам, але головний чинник виживання – це модель, адже бізнес прив’язаний до однієї точки, став надто вразливим.
Але розосередження не обов’язково має означати переїзд усієї компанії. Частіше бізнес просто розділяє процеси. Виробництво переводять туди, де спокійніше і є доступ до інфраструктури. Продажі ведуть онлайн. Сервіс роблять через партнерів, а запас тримають на двох-трьох складах. Керувати такою системою складніше. Зате менше шансів повністю зупинитися. Це також підштовхує до співпраці: спільні склади, спільна доставка, локальні об’єднання підприємців.
Енергія і зв’язок
Після ударів по енергетиці безперервність роботи стала окремою статтею витрат. Генератори, акумулятори, інвертори, запасний інтернет, другий термінал для оплат – усе це тепер впливає на виручку так само, як реклама чи локація. Якщо бізнес може працювати хоча б частково, він не втрачаєте клієнта.
Так само важлива внутрішня готовність. Бізнеси прописують прості сценарії: що робити при відключеннях, як підтримувати зв’язок із клієнтами, як працюватиме каса, як зберігати дані. Часто рятують саме ці дрібниці.
Кредити та гранти
Зовнішня фінансова підтримка стала одним із інструментів адаптації: кредити для обігу, гроші на обладнання, гранти на старт або перезапуск. Це допомагає пережити дорогі періоди – релокацію, оновлення техніки, перебудову логістики, пошук нових каналів продажів.
Але коли запозичені кошти витрачають як дармовий актив, починаються проблеми. У воєнній економіці важливо вкладатися в те, що зменшує простої і витрати, або відкриває новий ринок. Якщо кошти йдуть на косметичні покращення чи розширення без розрахунку ризиків, бізнес швидко приходить до мінусів на рахунках.
Поради, які підсилюють шанс вижити
- Порахуйте рух грошей на 8–12 тижнів уперед і оновлюйте прогноз щотижня.
- Зробіть 2–3 сценарії попиту і під кожен – план закупівель та витрат.
- Майте запасних постачальників і хоча б один альтернативний маршрут доставки.
- Рознесіть критичні функції: інший склад, резервний підрядник, дублювання ключових ролей у команді.
- Інвестуйте в автономність: енергія, зв’язок, способи приймати оплату без інтернету.
- Переведіть частину продажів у цифрові канали і працюйте з постійними клієнтами.
- Упорядкуйте договори й передоплати: фіксуйте строки, умови, відповідальність.
- Робіть резервні копії даних і перевіряйте доступи – кібератаки й шахрайство нікуди не зникли.
- Документуйте збитки й майно: це важливо для компенсацій, страхування і судових спорів.
Що залишиться після війни
Малий та середній бізнес став більш цифровим і орієнтованим на більш короткочасне планування. Замість одного каналу продажів працює кілька. Замість великих запасів – швидший обіг. Замість стабільного графіка – гнучкі зміни, партнерства, часткова зайнятість.
Після війни частина цього не зникне. Підприємці вже звикли, що виживає не той, хто просто вірить у краще майбутнє, а той, хто системно рахує, фіксує, автоматизує і має запасні варіанти. У цих умовах бізнес тримається на дисципліні й простих щоденних рішеннях.
***
Frontliner висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Frontliner зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.
Читайте також — Роботизована війна: як НРК забезпечують логістику на передовій