Підтримати нас
Артилеристи 152 окремої єгерської бригади, Покровський район, Донецька обл., Україна, 1 січня 2026 року. Маргарита Фаль / Frontliner

Через щільність ворожих БПЛА артилерія працює переважно з далеких дистанцій. Поставити гармати навіть за шість кілометрів від російських позицій у більшості випадків означає швидко бути виявленими, а отже, знищеними.

Адаптуючись до цих умов, на Покровському напрямку працює 152 окрема єгерська бригада імені Симона Петлюри. Командир 1 самохідної артилерійської батареї Юрій Євтушок на позивний «Єгер» пояснює, що ймовірність влучити з першого пострілу залежить від якості боєприпасів. За його словами, для деяких установок постачають боєприпаси від різних виробників упереміш, і поки артилеристи пристріляються, одні снаряди можуть закінчитися, і вже треба призвичаюватися до інших. Крім того, на точність впливає навіть температура повітря. Час від часу виникають і питання  до якості снарядів.

На думку «Єгеря», найстрашніше для артилеристів – це ворожі дрони. Закопувати гармату під землю зараз є одним із найефективніших способів маскування, але якщо противник засік вогневу точку, російські оператори працюватимуть по ній доти, доки не отримають підтвердження повного знищення установки.

План дій у разі масованої атаки БПЛА різниться залежно від техніки, з якою працює підрозділ. Якщо установка габаритна і швидко вивезти її з позиції складно, ключове завдання – зберегти людей. У разі потреби техніку можуть знищити самі, щоб вона не дісталася ворогу.

Після атаки особовий склад перевіряє працездатність установки й за можливості відновлює укриття та маскування. Утім надалі робота на цій точці стає значно більш ризикованою: ворог може тримати її під постійним наглядом дронами-розвідниками.

Авторка: Маргарита Фаль

Читайте також — Старе озброєння проти нової тактики РФ: як 1129-й полк захищає небо Київщини