Щоб вижити і дати відсіч: 51 день підготовки до війни

Середній вік курсантів на полігоні зі слів інструкторів – 40 років. Тут немає молодих рекрутів, більшість чоловіків мобілізували зовсім недавно. Служба у війську це новий і водночас вимушений етап їхнього життя. Серед них Іван Закревський, йому 36, він на полігоні вже сімнадцятий день. До мобілізації чоловік працював будівельником і облаштовував бомбосховища.

‎Йшов на роботу зранку, ТЦК зловили.
І як бачите тепер тут.

«‎Йшов на роботу зранку, ТЦК зловили. Побував у кайданках, але супротиву не чинив. І як бачите тепер тут. Навчання на перший погляд, виявилося досить хорошим, певно ніхто й не думав, що зараз така ретельна підготовка в армії. Особисто мені хочеться приділити більше уваги медицині. Я взагалі дуже далекий від цього, та й кожен тут присутній на мою думку. Сподіваюся, ще буде час це більш ретельно вивчити, адже не хочеться загинути», – розповідає курсант Іван Закревський.

Через регулярні повітряні тривоги та посилені заходи безпеки імена й прізвища героїв матеріалу були змінені. Це зроблено для того, щоб убезпечити їх і не наражати на можливу загрозу в умовах воєнного стану.

51 день до війни: як готують нових бійців ЗСУ

Новий день для новобранців починається зі психологічної смуги перешкод, яку потрібно пройти злагоджено малою групою. Але це не просто завдання на фізичну витривалість. На весь полігон гуде гучномовець, імітуючи звук вибухів, черги з кулемета та роботу важкої техніки. А на маршруті: димові гранати, що заливають усе молочною завісою, обвуглені автомобільні покришки, через які тягне гарячим смородом, та 19 перешкод, що вимагають стрибати, повзти, переносити вагу й витримувати темп групи. За словами інструкторів, ця смуга має не виснажити, а рушити нервову систему зі звичного стану та змусити її адаптуватися до нових умов.

Ще на першому етапі одному з курсантів раптово стає зле, він сповільнюється, сідає навпочіпки й намагається перевести подих. Інструктори одразу знімають його з вправи та надають допомогу. Для решти групи це не означає перерву чи зниження темпу. Навчання продовжується за планом.

Половини з нас можливо не стане,
але всі віддаються на максимум,

«Дивишся на хлопців і на жаль, правда в тому, що половини з нас можливо не стане, але всі віддаються на максимум, ми розуміємо, що нас чекає й краще до цього ретельно підготуватися», — каже курсант Іван Закревський.

Коли останній учасник групи завершує виконання вправи – курсанти шикуються. Інструкторка Анастасія Власова дає оцінку їхнім діям. Кожен із бійців слухає її уважно. Адже жінка не тільки має бойовий досвід, а й загалом віддала військовій справі понад 20 років життя.

Kурсанти, що нині проходять БЗВП більш вмотивовані,
ніж групи торік,

«‎Кожний місяць, а по правді сказати, кожен день ситуація на полі бою змінюється, так само й ми намагаємося кожен день модернізувати наше навчання. Наприклад, ми стали більше навчати їх слухати й реагувати на різні вибухи й постріли. Загалом, стараємося створити умови максимально наближені до бойових. Чесно сказати, ті курсанти, що нині проходять БЗВП більш вмотивовані, ніж групи торік. Думаю це пов’язано з тим, що навчанню приділяють більше часу, а відтак люди більш впевнено себе почувають по закінченню навчання», – розповідає інструкторка Анастасія Власова.

Тепер навчають ретельніше

У 2025 році базова військова підготовка зазнала змін: навчання тепер триває 51 день замість 30, як це було торік. Водночас новобранців тепер поділяють і за віком: молодші та старші групи тренуються окремо, аби темп і фізичні навантаження відповідали можливостям кожного. На полігоні курсанти щодня відпрацьовують тактику, фізичну підготовку, поводження зі зброєю та надання первинної медичної допомоги.

«Встаємо о 6 ранку, а далі заняття, заняття й ще раз заняття. Психологічні, фізичні, інженерна підготовка. Отже, навантаження хороше. Почуваю себе непогано, навіть і не думав що самому буде хотітися навчитися чомусь, зараз тут спокійно, а далі побачимо», – говорить курсант Василь Григорчук.

У цивільному житті Василь був менеджером із оптової торгівлі сантехнікою. На базову військову підготовку потрапив, як каже, «майже випадково». Одного дня їхав на чемпіонат України з практичної стрільби, коли на блокпосту його зупинили працівники поліції й звернули увагу на не пройдену ВЛК (військова лікарська комісія).

«Я тут вже 19 день, моя мотивацію у тому, щоби навчитися робити все правильно. Іноді навіть біжу поперед всіх. Скажу банально: «Хто як не ми?».

Будемо вчитися, сказали копати, то будемо копати.
А поки триває війна – будемо воювати,

Антидроновий акцент підготовки

Друге завдання для бійців на цей день – пройти антидронову смугу. Тут за ними буквально «полює» FPV-дрон, який летить низько, змінює швидкість і напрямок, змушуючи бійців швидко реагувати. Завдання курсантів – займати укриття по команді, залишатися непомітними і встигнути націлитися на дрон.

«Основний акцент зараз під час підготовки, це відпрацювання з новітніми типами озброєння та протидія безпілотникам. Зокрема на цій смузі вчимо ховатися там де є така можливість і як діяти на відкритих ділянках. Ця смуга розроблялась на основі нашого досвіду. Всі наші інструктори бойові, ми регулярному виїжджаємо виконувати спеціальні завдання, а тому ніхто нічого не вигадує, все на власному досвіді», – розповідає інструктор на позивний «Вампір».

Навчання та харчування в укритті

По завершенню вправи бійці вирушають на обід. Через повітряні тривоги та небезпеку ракетних ударів приміщення для харчування перенесли під землю. Курсанти крокують вузькими сходами і потрапляють у підземну їдальню. Тут харчування організоване за стандартами ЗСУ, а самі страви подають порційно. Загалом під час проходження базової військової підготовки курсанти живуть у польових умовах. Тож обід у подібних умовах не є чимось незвичним. Під землею також облаштували й приміщення для занять. Адже за словами інструкторів, це єдиний варіант в умовах регулярних повітряних тривог.

«Коли ракетна небезпека, всі без виключення йдуть в укриття, а подекуди заняття продовжуються під землею. Авжеж приміщення менші й не так зручно це все, аніж умовно займатися на поверхні. Але, ми піклуємося за життя й здоров’я наших майбутніх бійців», – додає інструктор на позивний «Вампір».

Мобілізованих від військових відрізняють навички

На полігоні БЗВП (базової військової підготовки) окрім інструкторів та курсантів регулярно з’являються представники різних військових підрозділів. Їхня мета оцінити новобранців та відсіяти тих, хто поки не готовий служити у конкретному підрозділі. Під час таких візитів на полігоні панує особлива атмосфера: кожен рух, кожна дія під наглядом досвідченого офіцера має значення. Хтось демонструє відмінні навички стрільби чи тактики, хтось, витривалість і стійкість під стресом, а хтось ще потребує часу й практики. Головне, щоб майбутній боєць був готовий до конкретних завдань і умов служби.

«Вона на те й базова військова підготовка, щоби навчити азам військової справи. Бо наприклад, зачистка траншей чи окопів, штурмові дії й тому подібне – це дуже складна справа, яка потребує не один день навчання, щоби групи відпрацювали такі навички до автоматизму», – каже інструктор на позивний  «Вампір».

БЗВП – це лише старт. Далі кожен підрозділ перелаштовує новачка під свої задачі: десь навчання триває кілька тижнів, десь місяцями. І лише після цього мобілізовані стають частиною бойової системи, де кожен знає свою роль і ціну помилки. Це етап, на якому військовослужбовці остаточно розуміють, що за межами полігону починається зовсім інша реальність, і до неї краще підготуватися.

 

Автор: Артем Деркачов

Читайте також — Чим відрізняється національно-патріотичне виховання від мілітаризації дітей?