Київ залишається у стані внутрішньої завмерлості, навіть коли життя на вулицях відновлюється. Місто співіснує з війною: змінюються пейзажі, звички й ритми, коли уважно дослухатися до тиші, то у столиці чути напругу.
Серед військовополонених бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» – найбільш агресивні у відстоюванні ідеології «русского мира». Але найвідданіші поплічники Росії виявились їй не потрібні.
Росія системно застосовує хімічну зброю проти українських військових, використовуючи заборонені речовини як тактичний засіб на фронті. За даними українських та міжнародних джерел, з 2023 року зафіксовано тисячі випадків атак із застосуванням сльозогінного газу та отруйних агентів, зокрема хлорпікрину.
Я провів лиш на стаціонарному лікуванні 8 місяців, переніс 8 операцій. Це не просто статистика, а ціла відстань між тим, ким я був, і тим, ким я став. За цей час я змінив кілька лікарень у різних містах. Нові стіни, нові коридори, нові лікарняні ліжка. В кожному місці – інші люди, інші голоси, але однаковий запах антисептика і стислий, трохи напружений ритм життя між процедурами.
Вулиці всіяні тілами вбитих цивільних, та захаращені згорілим залізяччям, на яке перетворилася російська техніка. Навкруги – побиті та зруйновані вщент будинки. Так виглядала Буча, коли після звільнення від окупантів 2 квітня 2022 року в місто потрапили перші журналісти. Серед них був і репортер Frontliner, якому вдалося доїхати через Романівський міст.
«Війна для Північної Америки здається настільки далекою, що ми вважаємо себе недоторканими. Але це не так», – переконана канадійка Ейпріл Хаггет, яка понад 2 роки тому залишила мирний дім, трьох дітей і улюблену справу, щоб допомагати Україні. Після двох років волонтерства жінка підписала контракт і стала до лав української армії. Заради незнайомців у чужій країні канадійка пожертвувала шлюбом, відносинами з близькими, сном і душевним спокоєм. Попри все переконує: ні про що не шкодує, адже на цій війні вона бореться за майбутнє своїх дітей. Її історія – не лише про особистий вибір, а й про зміну західного погляду на російську агресію, яка вже майже 11 років випробовує міжнародний порядок.
«Той, хто знає, навіщо жити, може витримати будь-яке як», – цитує Фрідріха Ніцше капелан 5-ої ОШБр Дмитро Мирошніченко. Військовий капелан – людина, яка на фронті та в тилу нагадує військовим, «навіщо». Капелан або військовий священник – представник духовенства, покликаний підтримувати моральний дух військовослужбовців та задовольняти їхні релігійні потреби. Як священник, він проводить богослужіння, молиться за […]
Лише за березень 2024 року, підрозділ ліквідував 41 окупанта, поранив 45, знищив 8 польових складів з боєприпасами, знищено чи пошкоджено 4 одиниці автотехніки, знищено 120-мм міномет, знищено БТР-8, та інше – РЕБи, антени, склади з провіантом і амуніцією. «За дронами майбутнє. Я особливо відчуваю це, тому що маю великий досвід снайпера, а зараз ми снайпери […]
Від 11 березня кордони Сумщини почали активно обстрілювати російська армія. Росіяни здебільшого використовують КАБи (керовані авіаційні бомби), а також артилерію, та БПЛА “Ланцет”. Протягом тижня десятки українських сіл зазнали значних руйнувань. Почалася масова евакуація населення. Медіа не висвітлюють ситуацію повною мірою. Через це місцеві жителі, кажуть, що відчувають себе покинутими та забутими. У Сумах […]
На крутому піщаному березі над Канівським водосховищем стоїть чоловік. Вечоріє, сонце повільно сідає в блакитну дніпровську воду, небо стає прозорим, втім сутінки насуваються зі густого соснового лісу. Чоловік стоїть біля саморобної короткої – лише кілька поперечин – драбини, що впирається у вузький уступ і веде до землянки. Чоловіка звуть Олег Галазюк, йому 59 років. Він колишній кремлівський […]